Вже багато років у другу суботу вересня в нашій країні відзначають свій день од…
Вже багато років у другу суботу вересня в нашій країні відзначають свій день одночасно дві професійні спільноти – це День фізичної культури і спорту та День українського кіно. І подібних збігів у нашому календарі надто багато. День юриста і День художника, День будівельника і День працівників ветеринарної медицини. Є співпадіння професійних днів і днів памʼяті. Зокрема, наступного року, у травні, День памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу збігається із Днем науки.
Очевидно, що є багато неприпустимих змішувань сенсів. Деякі професійні спільноти відзначають свій день ще за радянськими лекалами. Деякі надзвичайно важливі дні памʼяті та дні українських здобутків узагалі не відображені в нашому офіційному календарі. Деякі професійні спільноти, чия робота заслуговує і поваги, і уваги, поки що не мають свого професійного дня – наприклад, спільнота українських істориків. Власне, я доручив Уряду України, відповідним державним інституціям переглянути всю цю систему державної уваги й оновити її – справедливо і логічно.
А сьогодні я дякую всім, хто приносить Україні спортивні перемоги, хто тренує наших спортсменів, хто навчає дітей правильній спортивній міцності й зараз – це надзвичайно важливо – додає українську спортивну інфраструктуру, відповідний досвід наш спортивний, досвід фізичної культури до нової системи реабілітації, до системи відновлення українців і українок після поранень.
І сьогодні ж, у День українського кіно, я дякую всім працівникам, усім працівницям нашої кіногалузі за кожне єднання емоцій, яке наші люди, дорослі й діти, зараз відчувають, дивлячись українське кіно, український серіал, українську документалістику. Нація, яка має власне сильне й емоційне кіно, матиме і свою впевнену долю в цьому світі, свої мрії та власне бачення життя.
Слава всім, хто посилює Україну! Дякую всім, хто бʼється заради нашої держави та хто здобуває Україні потрібні результати!
Слава Україні!
Video is too big
