На Донеччині загинув молодий воїн з Прикарпаття, якого усі вважали надійним другом та захисником

Болехів у скорботі. Ще одна родина отримала найстрашнішу звістку, якої ніхто й ніколи не мав би чути. Війна забрала молоде життя головного сержанта, командира розвідувального відділення Андрія Прокіпчина, якому у вересні мало виповнитись 26 років, повідомили у міській раді.
«Андрія знали як доброго, відповідального, щирого і дуже хорошого хлопця. Він навчався у Івано-Франківському професійному політехнічному ліцеї. Він був із тих молодих людей, на яких можна було покластися. Спокійний, відповідальний, працьовитий, із добрим серцем. Не шукав легких шляхів і не боявся відповідальності», — йдеться у повідомленні.
Коли Україна опинилася перед страшним випробуванням повномасштабної війни, Андрій вже 24 лютого, в перший день війни, разом з побратимами став на захист рідної землі, вирушивши з Івано-Франківська до Києва. Він обрав не ховатися за чужими спинами, а взяти до рук зброю і захищати Україну, її людей, свій рідний край.
Військова служба стала його шляхом честі. Андрій був головним сержантом — командиром розвідувального відділення. До останнього залишався вірним військовій присязі.
4 серпня 2026 року в районі населеного пункту Озерне Краматорського району Донецької області молодий захисник України загинув.
У Андрія залишилися мати та старший брат. Найрідніші люди, для яких він назавжди залишиться їхнім Андрійком — добрим сином, люблячим братом, людиною, якою вони пишалися і пишатимуться завжди.














Сумно і важко чути таке. Чомусь завжди здається, що такі люди ніколи не підведуть.
Сумно до глибини душі. Ще один молодий життєрадісний хлопець, який віддав своє життя за нас. Справжня втрата для сім’ї та всієї країни. Це нагадує, як крихка наша безпека і як важливо цінувати кожен момент. Слава Героям!
Повідомлення про втрату такого молодого життя завжди болісне. Важливо пам’ятати про героїзм тих, хто не шкодує себе заради інших. Сумую за родиною та близькими.
Ще один герой, який віддав своє життя. І знову запитання: коли це вже закінчиться? Скільки ще таких новин нам доведеться читати?