Два роки без Мирослава Ярмішка: пам’ять про героя, який віддав життя за Україну

Минуло два роки з дня, коли в бою за Україну загинув Мирослав Ярмішко на псевдо ОКСІ. Пам’ять про нього живе у серцях побратимів, рідних і всіх, хто мав честь його знати. Ми пам’ятаємо.
Йому було лише 23 роки.
Мирослав народився 25 вересня 2000 року в місті Кагарлик на Київщині. У 2021 році закінчив Національну академію внутрішніх справ, після чого розпочав службу слідчим в Обухівському районному управлінні поліції.
Та коли країні знадобилися не лише слідчі, а й воїни, він без вагань зробив свій вибір. З перших днів створення Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» Мирослав приєднався до її лав, а з березня 2023 року став бійцем штурмового полку «Сафарі».
Він пройшов через найгарячіші ділянки фронту, брав участь у важких боях, отримав поранення, але після лікування повернувся до своїх побратимів. Бо знав, що його місце — поруч із ними.
12 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в Торецьку Мирослав Ярмішко отримав поранення, несумісні з життям.
За свою мужність він був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», а посмертно — орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Також Мирославу було присвоєно звання капітана поліції.
Важко змиритися з тим, що люди, які мали попереду ціле життя, назавжди залишаються молодими. Але саме завдяки таким, як Мирослав, живе й бореться Україна.
🕯Світла пам’ять Герою
#поліція_на_війні #Назавжди_в_строю
👮 [Facebook](https://www.facebook.com/UA.National.Police) | [X](https://x.com/npu_gov_uas=21&t=pwuNcelgLwEbHSfau31n1w) | [Instagram](https://www.instagram.com/national.police.uaigsh=MXJ6emR3MXgwaG41Nw%3D%3D&utm_source=qr) | [TikTok](https://www.tiktok.com/@nationalpoliceua_t=8kcGQZOdjSX&_r=1)














О, ще один рік без нашого героя… Невже час лікує, чи просто забуваємо?
Сумно усвідомлювати, що вже два роки як немає серед нас Мирослава Ярмішка. Його внесок у боротьбу за Україну назавжди залишиться в наших серцях. Важливо пам’ятати такі особистості, адже їхній героїзм і відданість — це те, що надихає нас не здаватися і продовжувати боротьбу за краще майбутнє.
Не можу змиритися з втратою. Мирослав залишиться в наших серцях назавжди. Сподіваюся, що його подвиг не буде забутий, і ми продовжимо боротися за те, за що він віддав життя.