Події

«Дропи: як не стати «грошовим мулом» для шахраїв»

Легкі гроші онлайн можуть обернутись тюрмою. Хто такі дропи і як не потрапити в пастку?

Уявіть, вам пише незнайомець у соцмережі або надходить лист на пошту. Пропонують просту віддалену роботу: потрібно лише приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі. Обіцяють від 5 000 до 10 000 гривень на місяць, працювати — кілька хвилин на день, досвід не потрібен. Звучить заманливо?

Як підкреслює, керівник управління протидії кіберзлочинам в Київській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України полковник поліції Віталій Паньков, насправді — це пастка. Саме так шахраї вербують дропів, або ж грошових мулів — людей, які допомагають їм переказувати та 

“відмивати” вкрадені гроші.

«Дропи: як не стати «грошовим мулом» для шахраїв»

Хто такий дроп?

Дроп — це людина, яка добровільно або через необізнаність погоджується, щоб її банківська карта стала частиною злочинної схеми. Через неї проходять гроші, здобуті шляхом шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі наркотиками чи людьми. Головна мета злочинців — заплутати фінансові сліди, а дропи — 

лише інструмент.

Чому це небезпечно?

Дуже часто люди не усвідомлюють, що стають співучасниками злочину. Проте закон не звільняє від відповідальності навіть тих, хто “не знав”.

???? Дроп не жертва, а співучасник.

???? Дропів затримують першими.

???? За такі дії загрожують штрафи, конфіскація майна і навіть тюремне ув’язнення.

Кого найчастіше вербують?

У групі ризику:

  • Молодь;
  • Студенти та учні;
  • Переселенці;
  • Люди без стабільного доходу;
  • Безробітні та соціально вразливі групи.

Шахраї грають на потребі заробити та обіцяють “золоті гори” — саме тому ця схема настільки небезпечна.

Як розпізнати шахрайську пропозицію?

Ось типові ознаки вербування дропа:

  • Потрібно лише “переказувати кошти” — без чітких обов’язків чи посадових інструкцій.
  • Немає вимог до освіти або досвіду.
  • Спілкування лише онлайн, без особистої зустрічі.
  • Пропозиція звучить надто вигідно, щоб бути правдою.
  • Вас просять надіслати фото картки, паспорт або навіть передати банківські реквізити.
  • “Роботодавець” пише з поштових адрес звичайних поштових операторів, а не з пошти офіційної компанії.

Особливо будьте обережні з так званими “іноземними компаніями”, які не мають офіційного представництва в Україні. Перевірити їхню легальність складніше, і саме через них найчастіше проходять шахрайські операції.

Що робити, якщо ви вже потрапили в пастку?

Якщо ви вже погодилися або підозрюєте, що стали дропом — не зволікайте:

  1. Негайно припиніть співпрацю.
  2. Повідомте в кіберполіціюhttps://cyberpolice.gov.ua  (можна залишити звернення онлайн).
  3. Зв’яжіться з банком, картку якого ви використовували.

Як себе захистити?

  • Завжди перевіряйте, хто вам пише і яку компанію представляє.
  • Не погоджуйтесь “просто пересилати гроші” — це вже привід для підозри.
  • Пам’ятайте: швидкі гроші без зусиль — це майже завжди шахрайство.

Будьте пильні!

Навіть якщо вам дуже потрібні гроші — не погоджуйтеся на “роботу”, де треба використовувати свої банківські реквізити. Ви ризикуєте свободою заради короткочасного прибутку. Дроп — це не просто випадкова роль. Це — кримінальна відповідальність.

Управління протидії кіберзлочинам в Київській області

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × 3 =

Back to top button