В Італії завершилися XXV зимові Олімпійські ігри. Україна, на жаль, не здобула високих нагород, однак протягом всіх змагань не сходила з перших шпальт світових засобів масової інформації. Причина – подвійні стандарти олімпійського комітету, де водночас дозволили зображення прапору країни-агресора РФ, але заборонили демонструвати позицію підтримки Україні. Найвідомішою подією і відвертим шоком стала дискваліфікація скелетоніста Владислава Гераскевича через фото вбитих Росією українських спортсменів на його шоломі.
Владислав Гераскевич перший в історії України скелетоніст, який здобув олімпійську ліцензію і виступив на Олімпіаді у 2018 році. Він є майстром спорту міжнародного класу. Свою громадянську позицію Гераскевич активно висловлює з 2022 року. Зокрема, напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну, він провів мовчазний протест, демонструючи на телекамери плакат з написом «Ні війні в Україні».
На цьогорічній Олімпіаді Гераскевич хотів виступити у шоломі, на якому зображені вбиті Росією українські спортсмени. Однак отримавши заборону, відмовився виступати в іншому шоломі, тому був дискваліфікований. «Абсурдність всього конфлікту, що Міжнародний олімпійський комітет досі не може пояснити, чому я відсторонений, що саме я порушив. Тому ми маємо таку підтримку у світі», – заявляв Гераскевич в інтерв’ю.
Скелетоніста підтримало багато українських та світових спортсменів. Зокрема, українська спортсменка Олена Смага, яка представляла Україну у змаганнях із санного спорту, виступила з написом на долоні «Remembrance is not a Violation» («Пам’ять — це не порушення») А український гірськолижник Дмитро Шеп’юк показав наліпку на долоні «Ukr heroes with us» («Українські герої з нами»).
Ще дві українські спортсменки Катерина Коцар та Іван Гандей заявили, що їм заборонили виступати у шоломах з цитатами «Be brave like Ukrainian» («Будьте хоробрими, як українці») та «Там де героїзм, там немає остаточної поразки». Причому в цих шоломах вони беруть участь на міжнародних змаганням протягом тривалого часу.
За свою громадянську позицію Владислав Гераскевич отримав орден Свободи від президента України Володимира Зеленського.
Гераскевич розповів, що на його шоломі зображені 20 спортсменів, яких вбила Росія. Серед них – багато дітей.
Дмитро Шарпар, фігурист
Шарпар – член збірної України, виступав у парному катанні. Брав участь у юнацьких Олімпійських іграх 2016 року. В січні 2023 року громадська організація з розвитку фігурного катання «Skate Ukraine» повідомила про смерть Дмитра Шарпара. Він загинув у боях під Бахмутом. Спортсмену було 25 років.
Мати Дмитра Шарпара високо оцінила вчинок Владислава Гераскевича, який вшанував пам’ять загиблих спортсменів. «Коли дивлюсь на шолом, у мене виникає купа жалю, що мого сина з нами вже немає. Я розумію, скільки всього він міг би зробити у своєму житті. І, знаєте, це стосується не тільки його, а й усіх тих спортсменів, дітей-спортсменів, про яких нам нагадав Владислав. Мені здається, що вчинок Владислава — це справжній олімпійський дух. Якщо у нас є такі люди, то ми, як одна родина. Ми вже переможці», — сказала Юлія Шарпар у коментарі «Суспільному».
Максим Галінічев, боксер
У 2018 році на юнацьких Олімпійських іграх в Буенос-Айресі Галінічев посів друге місце. У 2021 році зайняв другу сходинку на молодіжному чемпіонаті Європи.
У 2021 році в інтерв’ю Галінічев розповідав, що мотивацією виходити на ринг для нього є бажання забезпечити майбутнє його родині та зокрема дочці Василісі.
У травні 2022 року Галінічев пішов добровольцем до 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. Двічі був поранений. Загинув у березні 2023 року під Кремінною в Луганській області.
Спортсмену було 22 роки.
Євген Малишев, біатлоніст
У 2018-2019 та 2019-2020 роках Малишев виступав у складі Національної збірної команди України серед юніорів. Брав участь у III зимових Юнацьких Олімпійських іграх 2020 року у Лозанні (Швейцарія).
У 2022 році долучився до лав Збройних сил України. Загинув того ж року, захищаючи від ворога рідне місто Харків.
Спортсмену було 19 років.
Коментуючи рішення МОК про дискваліфікацію Владислава Гераскевича через шолом пам’яті, мати Євгена висловила обурення. «Обурена я, що поставили таку заборону. Людина вшановує пам’ять загиблих хлопців і дівчат, а йому не дозволяють. Пам’ять є пам’ять. Женьку не забувають, і взагалі не забувають хлопців і дівчат, які боролися і виступали за Україну», – сказала в коментарі ЗМІ мати спортсмена.
Павло Іщенко, стронгмен
Іщенко розпочинав свою кар’єру з виступів у паверліфтингу. Ставав чемпіоном світу та Європи. Згодом почав займатися богатирським багатоборством. Вже під час повномасштабного вторгнення ставав найсильнішою людиною України – з 2022 по 2025 роки.
Поєднував кар’єру із тренерською діяльністю.
Загинув восени 2025 року в боях з ворогом.
«Його ім’я добре знали в спортивних колах і за межами країни. Родом із Гостомеля на Київщині, Павло пройшов шлях від юного атлета до легенди українського спорту», – говориться у повідомленні Спортивного комітету України після звістки про загибель спортсмена.
Олексій Логінов, хокеїст
Спортсмен починав кар’єру в «Соколі», у складі якого став бронзовим призером чемпіонату України U17.
Згодом Логінов перейшов до столичної «Крижинки», а у 2017-му долучився до «Крижаних вовків». У 2018 році виступав у складі «Білого Барсу».
У 2022 році хокеїст закінчив магістратуру Інституту міжнародних відносин. Після початку повномасштабного вторгнення став добровольцем у складі Збройних сил України.
Загинув восени 2023 року.
«У свій останній момент життя біг до пораненого бійця, у той момент біля нього розірвався артилерійський снаряд», – говориться у повідомленні Університету, де навчався Логінов.
Карина Бахур, кікбоксерка
Бахур – майстер спорту, чемпіонка України та Європи з кікбоксингу та козацького двобою.
Дівчина навчалася на третьому курсі педагогічного коледжу і тренувала дітей 6-7 років.
Загинула в листопаді 2025 року внаслідок удару російськими ракетами «Іскандер» по місту Берестин у Харківській області.
Як розповів батько спортсменки Віталій, після перших влучань родина поїхала з будинку, але за деякий час повернулася: «Так безглуздо це сталося. Так безглуздо! Ми після трьох влучань поїхали, але хвилин через 40 повернулися. Думали, що вже все. Я з нею був у дворі. Але вони знову ударили кілька разів — за 50 метрів від нашої хати».
Андрій Куценко, велогонщик
Куценко – багаторазовий чемпіон України, рекордсмен України в гіті на 1 км і в командному спринті.
Виступав за національну збірну України з 2006 до 2016 року. Брав участь у чемпіонатах Європи та світу. Мав звання майстра спорту України міжнародного класу.
До повномасштабного вторгнення мешкав з родиною в Італії. З початком великої війни повернувся на Батьківщину та долучився до Збройних сил України.
Загинув у липні 2024 року під час бою у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура».
Спортсмену було 35 років.
Микита Козубенко, стрибки у воду
Козубенко займався спортом з юного віку. Досяг звання майстра спорту України. З 2017 року працював тренером зі стрибків у воду.
Служив в Національній гвардії України.
Загинув влітку 2025 року.
Козубенку був 31 рік.
Андрій Яременко, греко-римська боротьба
Яременко – багаторазовий призер чемпіонатів і Кубків України з греко-римської боротьби, член збірної України.
Представляв Україну на чемпіонаті світу серед кадетів, де посів 10 місце.
Долучився до Збройних сил України у 2025 році. Був оператором безпілотних систем у 115-й окремій бригаді Сил територіальної оборони.
Загинув 4 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання на Запоріжжі.
Спортсмену було 25 років.
Федір Єпіфанов, фехтування
Єпіфанов був чемпіоном та призером всеукраїнських змагань з фехтування на рапірах. На чемпіонаті світу в Каїрі серед кадетів посів 15 місце.
Мав звання майстра спорту України.
З початком повномасштабного вторгнення долучився до ЗСУ, хоча йому було всього 18 років.
Загинув у грудні 2023 року.
«Федір боронив Україну з перших днів повномасштабного вторгнення Росії до нашої держави. Тоді йому тільки-но виповнилось 18 років і він призупинив спортивну кар’єру заради захисту Батьківщини», – повідомила Федерація фехтування України.
Роман Поліщук, легка атлетика
Поліщук займався стрибками у довжину.
Долучився до ЗСУ з перших днів повномасштабного вторгнення.
Загинув у березні 2023 року під Бахмутом.
«Жахливі втрати, болісні втрати. Наша задача їх не допускати. Вшануємо пам’ять героя і будемо якомога регулярніше донатити ЗСУ. Бо якщо не вони, то ніхто. Слава герою. Слава Україні. Помстимося», – говориться у повідомленні Федерації легкої атлетики України.
Катерина Троян, легка атлетика
Троян тренувалась у тренерки Ірини Пустовойт, як і її загиблий побратим Роман Поліщук.
Троян мала освіту програміста та журналіста, працювала у міжнародній IT-компанії.
Від початку повномасштабного вторгнення виїхала з України. Але згодом повернулась та вивчилась на оператора FPV-дронів.
Навесні 2024-го Катерина склала присягу та вступила до лав 82-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Загинула в червні 2025 року на покровському напрямку.
Мала позивний «Мяу».
Їй було 32 роки.
Володимир Андрощук, легка атлетика
З 2018 року член складу національної збірної на чемпіонаті Європи U-18 з легкої атлетики. У 2019 році став переможцем десятиборства на чемпіонаті України U-20.
Представляв Україну на чемпіонаті Європи U20 у 2020 році, де став шостим у сучасному п’ятиборстві.
Захищав Україну на Бахмутському напрямку.
Загинув у січні 2023 року під Бахмутом.
Спортсмену було 25 років.
Олексій Хабаров, кульова стрільба
Майстер спорту України міжнародного класу в стрільбі з гвинтівки, багаторазовий чемпіон та призер чемпіонатів України та міжнародних змагань, член національної збірної України.
У 2017 році встановив національний рекорд у стрільбі з пневматичної гвинтівки на 10 метрів, набравши у фіналі фантастичні 248,5 очок.
В листопаді 2024 року здобув «срібло» на міжнародному турнірі в Румунії зі стрільби з гвинтівки.
Був засновником стрілецького клубу «Фенікс» у Горішніх Плавнях.
Долучився до сил оборони у серпні 2023 року. Вивчився на снайпера та виконував бойові завдання на лінії зіткнення.
Загинув на Покровському напрямку.
Іван Кононенко, стронгмен, актор
Входив до команди Василя Вірастюка зі стронгмену, ставав призером змагань, зокрема Ukraine Open 2006 Olimp Strongman.
Знімався у кіно та серілах «Слуга народу», «Скажене весілля», «Кріпосна» тощо.
Долучився до ЗСУ із самого початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Очолював стрілецький взвод військової частини А1815.
З кінця лютого 2025 року вважався зниклим без вісти. Згодом стало відомо про його загибель у Курській області РФ.
Також на шоломі скелетоніста Владиславав Гераскевича зображені фото: Дар’ї Курдель (спортивні танці), Аліни Перегудової (важка атлетика), Карини Дяченко (художня гімнастика), Вікторії Івашко (дзюдо), Марії Лебідь (спортивні танці) та Назара Зуя (бокс та футбол). Ці спортсмени загинули від ворожих обстрілів по цивільним будинкам.
Владислав Гераскевич був прапороносцем на відкритті зимової Олімпіади, на якій так і не зміг виступити. Однак його вчинок говорить більше, ніж будь які завойовані медалі. «Ми бачимо, що МОК зараз не на правильній стороні історії, а Олімпійські ігри були активно використані у російській пропаганді, що сприяє вбивству людей — ми бачимо це з огляду на російські прапори на трибунах. Це протилежне тому, що захищають олімпійські цінності, – заявляє Гераскевич. – Повернути все можна: повне відсторонення російських спортсменів, нормальні критерії перевірки, якщо хочуть допускати. Ми говоримо про те, що бачать якесь утискання прав людини, ми бачимо рішення — команди біженців, які вже реалізовані в багатьох видах спорту. Але чомусь МОК не захотів цим займатись і брати на себе відповідальність. І зараз ми бачимо також Паралімпійські ігри, які будуть ще більш катастрофічними, тому що там будуть вже і російські прапори — це неправильний бік історії. Виправити можна, напрямок зрозумілий, але побачимо чи захочуть виправляти це прихильники диктатури».
Анна Межова
