23-25 травня 2025 року Україна та Росія провели найбільший обмін полоненими з початку повномасштабного вторгнення країни-агресора у лютому 2022-го. Обмін «1000 на 1000» відбувся в рамках домовленостей, яких вдалося досягти на зустрічі української та російської делегацій у Стамбулі в середині травня. Українська сторона повідомила, що списки складались у дуже короткі терміни і Росія не дала можливості ознайомитися з прізвищами тих, хто повертався на Батьківщину. В ці ж дні РФ провела наймасштабнішу атаку на українські міста, епіцентром якої був Київ, явно показуючи своє небажання домовлятися про мир. «1News» зібрав всю інформацію про цей обмін.
16 травня у Стамбулі відбулась перша з 2022 року зустріч української та російської делегацій з приводу можливого укладання мирної угоди. Серед іншого була досягнута домовленість про обмін полоненими у форматі «1000 на 1000».
Обмін стартував 23 травня. Першим про його початок повідомив у соціальній мережі Президент США Дональд Трамп. «Щойно завершився масштабний обмін полоненими між РФ та Україною. Він набуде чинності вже незабаром. Вітаю обидві сторони з цією домовленістю. Це може стати початком чогось значного?», – прокоментував Трамп. Згодом перший етап обміну підтвердила українська сторона.
23 травня в Україну повернулись 697 людей, серед яких військовополонені та цивільні заручники.
24 травня додому повернулися 307 військовослужбовців, прикордонників та нацгвардійців.
25 травня під час третього етапу з полону у РФ повернулись 303 українські військовослужбовці.
Росія заявила, що в рамках триденного обміну Україна віддала 880 російських військових та 120 цивільних, засуджених за держзраду та пособництво ворогу, які виявили бажання виїхати в РФ.
Серед засуджених, які виїхали до Росії, вихідці з різних областей України: Харківська, Донецька, Київська, Запорізька, Херсонська, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Вінницька, Хмельницька області, а також місто Київ. У частини з колаборантів, які поїхали в РФ, є профілі на сайті «Хочу к своим». Цей проект реалізує Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими за підтримки військової розвідки, Міноборони, СБУ та уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
На порталі «Хочу к своим» опубліковані профілі українців, які отримали вироки за співпрацю з російською владою і висловили бажання виїхати до Росії.
Після завершення триденного обміну Координаційний штаб додатково повідомив, що Україні вдалося звільнити бійців із 46 частин, з яких раніше нікого не повертали.
Загалом серед звільнених у великому обміні – 497 представників Сухопутних сил, 97 моряків Військово-Морських Сил, 95 бійців Територіальної оборони, 72 десантника, 21 – Сили безпілотних систем, 2 представника Повітряних Сил і 2 – Сил підтримки.
Також звільнено 56 прикордонників, 31 нацгвардієць, 1 представник Державної спеціальної служби транспорту.
Додому повернулися 175 Оборонців Маріупольського гарнізону, 81 із них потрапили в полон з «Азовсталі».
Великого розголосу набула інформація, що серед тих, хто повернувся в Україну, немає жодного представника полку «Азов». Обурення з цього приводу висловив командир «Азову» Денис Прокопенко («Редис»).
«Жодного азовця. Серед однієї тисячі українських військовополонених, яких сьогодні обміняли, немає жодного азовця. Зате повернувся покидьок, який просив ножа у вертухаїв, щоб різати наших бійців. Це виглядає як знущання. Над тими, хто четвертий рік знаходиться під нелюдським тиском у російському полоні, в найгірших умовах. Над їхніми рідними, близькими і побратимами. Над тими, кому давали гарантії, та хто має абсолютне право бути в пріоритеті на обміни, тому що вони вийшли в полон не за власним бажанням, а за наказом вищого командування», – написав Прокопенко у соціальній мережі.
На його думку, причина неповернення його побратимів не тільки в тому, що Росія не бажає їх включати у списки на обмін. Він бачить у цьому недостатню роботу з боку української влади. «Варіанти є, нам необхідно лише адаптуватись та почати шукати нові шляхи і конфігурації. Тому що жодного азовця серед 1000 обміняних — це ганьба для всієї нашої держави. Я не вірю, що влада зацікавлена в поверненні азовців, якщо обмінами четвертий рік неефективно займаються одні і ті самі люди», – додав «Редис».
Такий емоційний коментар від керівника «Азову», якого разом з іншими командирами полку звільнили з полону у вересні 2022 року, підтримали не всі. Зокрема на сторінці «3 окремої штурмової бригади» у соціальній мережі з’явився допис, в якому зауважується, що «всі українці у полоні мають значення». «Кожен обмін – результат неймовірних зусиль… Заради цього продовжують працювати президент та його команда», – говориться у дописі.
Представник Головного управління розвідки України Костянтин Юсов згодом повідомив, що станом на зараз Україна змогла звільнити з російського полону більше половини військовослужбовців, які обороняли «Азовсталь» – 1 279 захисників. «Всього близько 2 500 захисників з різних підрозділів були виведені або евакуйовані з «Азовсталі». З них станом на сьогодні 1 279 вже повернені з полону. Тобто більше ніж половина гарнізону «Азовсталі» звільнена з російського полону», – розповів Юсов.
За його словами, до числа звільнених входять 455 воїнів полку «Азов», яких вдалося повернути завдяки обмінам, організованим Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими.
В межах великого обміну, в Україну ймовірно повернувся Анатолій Тараненко — український військовий, який у 2021 році міг перейти на бік Росії. Наприкінці січня 2021 року Тараненко нібито зв’язався з представниками так званої «ДНР» і перейшов на бік ворога.
Колишній військовополонений Віктор «Лелека» Лахно повідомляв, що у січні 2021 року Анатолій Тараненко перейшов на бік окупантів. Військовий опублікував копію повістки, якою Тараненка викликали до ДБР. Йому інкримінували дезертирство.
Опосередковано інформацію про повернення «дезертира» Тараненка підтвердив командир «Азову» Денис Прокопенко, пишучи про «покидька, який просив ножа у вертухаїв, щоб різати наших бійців».
В липні 2024 року подібне обурення викликало також звільнення з російського полону військовослужбовця ЗСУ Максима Бобилєва. Його підозрюють у жорстокому поводженні та катуванні інших українців у полоні.
Серед тих, кого вдалося повернути в Україну наприкінці травня 2025 року, щонайменше 15 засуджених, які перебували в колоніях на окупованих територіях Херсонської і Миколаївської області та були примусово депортовані під час відступу росіян у 2022 році.
За інформацією радниці організації «Захист в’язнів України» Ганни Скрипки, коли російські військові відступали з Херсонської та Миколаївської областей в листопаді 2022 року, вони забрали близько 1800 українських ув’язнених, які відбували покарання за різні злочини. Цих людей перевезли в інші колонії на окупованих територіях України та в Росію.
Правозахисники відмічають, що депортація українських ув’язнених із тимчасово окупованих територій України до РФ часто супроводжується фізичним і психологічним насильством, вилученням документів, жорстоким поводженням, відсутністю належної медичної допомоги та примусом до отримання російського громадянства.
Ці дії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема норм Женевської Конвенції IV (1949 року), які забороняють примусове переміщення та депортацію цивільного населення й ув’язнених із окупованих територій.
З 2022 року з 1800 примусово депортованих в РФ в’язнів в Україну повернулося близько 380 людей.
За наявною інформацією загалом з 2022 року з російського полону повернулися 5757 українців.
***
Великий обмін полоненими «1000 на 1000» є однією з домовленостей між Україною та Росією, про яку делегації домовились у Стамбулі. Зустріч представників супроводжувалась великою напругою, адже Україна сподівалась на прямі переговори між Володимиром Зеленським, який в той час перебував у Туреччині, та лідером РФ Владіміром Путіним. В результаті Росія відправила в Стамбул делегацію вкрай низького рівня з тими самим пропозиціями, які країна-агресор висувала у 2022 році. А саме: відмова України від НАТО, визнання окупованих територій російськими, захист російськомовного населення тощо.
Втім, окрім обміну полоненими на тих переговорах вдалося також домовитись про обмін меморандумами щодо мирного врегулювання. Свій документ Україна вже передала представнику російської делегації. Про це повідомив Міністр оборони України Рустем Умеров 28 травня.
«Я передав очільнику російської делегації наш документ, який відображає українську позицію. Вони отримали цей документ… Ми не проти зустрічей з росіянами і очікуємо їхній «меморандум», щоб зустріч була не пустою та могла реально наблизити завершення війни. Російська сторона має ще щонайменше чотири дні до вильоту, щоб передати нам для опрацювання їхній документ», – зазначив Умеров.
РФ пропонує провести наступну зустріч між делегаціями 2 червня у Стамбулі. Про це заявляли голова МЗС Росії Сергій Лавров та голова російської переговорної групи Владімір Мединський.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що вже понад тиждень Росія не надає меморандум, який нібито є переліком вимог РФ для завершення війни.
«Наша сторона з руськими зв’язувалась, міністр оборони (Рустем Умєров – ред.) дзвонив пану Мединському. Вони сказали — буде, але ми так і не дочекались. Ми запитали США, вони також чекають. Всі чекають. Треба, напевно, не чекати, а робити більш серйозні кроки», — сказав Зеленський 28 травня під час пресконференції із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.
27 травня спеціальний представник президента США з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що Вашингтон отримав від української сторони пропозиції стосовно можливої мирної угоди. Наразі вони очікують такі пропозиції від російської сторони.
Анна Межова
