Національна академія наук України готується вступити в новий для себе етап. З 1962 року і до середини 2020-го нею керував всесвітньо відомий науковець, Герой України Борис Патон, який пішов із життя у серпні цього року. А вже за тиждень, 7-9 жовтня, мають відбутися вибори нового Президента НАН України. Але вже зараз серед кандидатів є вірогідний переможець – Анатолій Глібович Загородній. 1News розповідає, що це за людина, і чому саме йому симпатизував Борис Патон у виборі майбутнього керівника Академії наук.
Анатолій Загородній – фізик із всесвітньо відомим ім`ям. З 70-років він працює в колективі науковців Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України. Очолив цей Інститут у 2002-у році. Доктор фізико-математичних наук, професор та лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. З 2011 року є віце-президентом Національної академії наук України.
Наукові праці Загороднього присвячені проблемам теоретичної та математичної фізики, фізики кінетичних явищ, теорії плазми та статистичної фізики.
В одному з останніх своїх інтерв`ю колишній Президент Академії наук Борис Патон зазначав, що вважає Загороднього найкращим кандидатом на цю посаду, оскільки ця людина поєднує в собі професійність та людські якості, що вкрай важливі для управління структурою, в якій працює більше 30 000 осіб.
«Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України, в якому Загородній директорує – це всесвітньо відома установа, вона активно співпрацює з провідними іноземними дослідницькими центрами, наприклад Європейським центром ядерних досліджень, який більше знають за абревіатурою CERN. А в науковому світі до співпраці підходять дуже прагматично, тому, звісно, не стали б налагоджувати зв’язки з тим, хто не вартий уваги і довіри. Ясна річ, міжнародний престиж інституту підтримується авторитетом усіх його науковців, але повірте, академік Загородній теж доклав до цього чималих зусиль. До речі, він науковий представник України в CERN, що само по собі дорогого коштує», – розповідав Патон.
Йому вторить перший віце-президент НАН України, академік Антон Наумовець. Він зауважує, що ім`я Анатолія Загороднього добре відоме в світовій науці, адже він є членом декількох іноземних академій наук.
«Улюблене поле його особистої наукової діяльності – фізика плазми, особливо таких її різновидів, як турбулентна і запорошена…. Така плазма є фактично всюдисущою – від Всесвіту до іоносфери, плазми електрозварювальної дуги та плазмових струменів при нанесенні покриттів. Теорія запорошеної плазми відкриває нові можливості у цих технологіях. Анатолій Глібович – визнаний у світі авторитет за цим напрямом досліджень. Це підтверджується й тим, що його обрано членом кількох іноземних академій наук. До речі, він досі активно займається власною дослідницької роботою, тобто діє у своєму колективі як “тренер-гравець”», – розповідає Наумовець.
З ім`ям Загороднього пов`язана одна визначна річ у науці, яка відома навіть тим, хто не цікавиться фізикою – Великий адронний колайдер. Завдяки програмі, яку ініціював Анатолій Загородній, досягненням науки стало оброблення й теоретичний аналіз результатів експериментів CMS, ALICE, LHCb на колайдері в CERN.
Важливо, що на посаді віце-президента НАН України Анатолій Загородній відповідає в тому числі і за зв`язки з міністерства в Уряді, з парламентськими комітетами та Київською міською державною адміністрацією. А це в свою чергу може гарантувати стабільне фінансування програм Академії та науки в цілому.
У квітні 2020 року Загородній розповідав, що саме завдяки тісній співпрацю з Міністерством освіти та відповідним парламентським комітетом НАН України змогла відстояти в Державному бюджеті фінансування для молодих учених.
Як пояснив академік, молодіжні дослідницькі лабораторії – це група молодих вчених до 6 осіб, яка подає на конкурс проект та можуть отримати від 600 тис. грн до 1 млн грн.
«Однією з умов конкурсу було те, що ці дослідження мають опиратися в тому числі і на міжнародну співпрацю. У 2019 році було 10 дослідницьких молодіжних лабораторій і 20 молодіжних дослідницьких груп. У 2020 році їх загальну кількість збільшили до 36: 9 лабораторій та 27 груп, які охоплюють 133 молодих науковців із 40 установ НАН України. І якби забрали ці 300 млн (мається на увазі з Держбюджету на 2020 рік – ред. 1News), то тоді довелося б закрити всі ці молодіжні для лабораторії, які вже почали працювати», – зазначав Загородній.
18 вересня 2020 року Анатолій Загородній провів зустріч із народними депутатами, на якій знову відстоював фінансування Академії, цього разу на 2021 рік.
«Попри всі об’єктивні проблеми, – відзначив Анатолій Загородній, – науковці НАНУ утримують передові позиції у світовій науці з окремих напрямків математики, інформатики, механіки, теоретичної фізики, радіоастрономії, фізики високих технологій, матеріалознавства, молекулярної біології і генетики, фізичної хімії».
Загородній передав присутнім членам Комітету Верховної Ради з питань бюджету власні обґрунтовані розрахунки щодо фінансування НАН України на наступний 2021-й рік. Зазначимо, що розгляд державного бюджету запланований на кінець жовтня, тож переданий Загороднім кошторис, розроблений якраз вчасно.
Загалом на посаду президента НАН України претендують п`ять кандидатів. При цьому конкурс проходить не досить гладко. Один з претендентів з невідомих причин подав до суду щодо нібито незаконності проведення виборів очільника НАНУ. Академія вимушена була відреагувати на позов кандидата і зауважила, що конкурс призначений у повній відповідності до законодавства України.
«Національна академія наук України здивована і глибоко обурена численними образами честі й гідності на адресу свого багатотисячного колективу, які академік (який подав позов – ред. 1News) уже впродовж тривалого часу дозволяв собі усно і в публікаціях у друкованих та електронних ЗМІ. Йдеться, зокрема, про необґрунтовані підозри в бік Президії НАН України щодо фальсифікації результатів майбутніх виборів Президента і Президії НАН України, а також дискримінацію співробітників Академії за віковою ознакою…. При цьому академік не знімав своєї кандидатури з конкурсу на посаду президента Академії», – говориться у заяві.
Очевидно, що подібний розбрат навряд чи йде на користь іміджу Академії, отже очолити її повинна врівноважена людина, не готова вплутуватися в інтриги. Саме такою людиною колеги вважають академіка Анатолія Загороднього, якого на посаду Президента НАН України висунув колектив одразу 13 інститутів та низка академіків та член-кореспондентів НАНУ.
Анна Межова
