Мистецтво проти війни: як світова культура підтримує Україну

«Фортеця Бахмут, всі молитви наші тут» – нова пісня українського гурту «Антитіла», хлопці з якого з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну пішли добровольцями на фронт. Вони одні з багатьох представників українського шоу-бізнесу, який до 24 лютого був вкрай далекий від військової справи, але зараз не просто допомагає боронити нашу державу, але й через пісні, картини та арт-об’єкти намагається донести світу правду про війну в Україні. Щоб не дай Бог світ не почав втомлюватися і забувати про агресію проти нашої країни.

Як світова культура підтримує Україну?

Музика

9 місяців тому «Антитіла» записали пісню 2steр разом зі світовою зіркою Едом Шираном (Ed Sheеran). Завдяки їй у світі почули, з чим доводиться стикатися тисячам українських родин, які тікають від війни. Свою частину пісні українською мовою Тарас Тополя записував у Харкові «між позиціями». Вперше наживо музиканти виконали свою композицію тільки через 4 місяці, після чого розгорнули величезний прапор України з написом фандрейзингової платформи United24.

Ед Ширан є одним з амбасадорів платформи United24. Вона була створена за ініціативи президента Володимира Зеленського. Мета –  залучити представників світової культури до збору коштів на допомогу українським військовим та відбудову України. Зараз завдяки United24 зібрано 278 890 001 доларів.

Ще одним амбасадором платформи є всесвітньо відомий гурт Imagine Dragons, вокаліст якого на кожному концерті свого нинішнього туру піднімає прапор України і розповідає зі сцени про жах війни.

Від липня 2022 року музиканти постійно підтримують проекти та збори для України. Вони також долучились до запису привітання для пасажирів літака SkyUp. Imagine Dragons звертаються до пасажирів після вітальних слів бортпровідника.

На початку квітня 2022 року гурт Pink Floyd записали кавер на пісню «Ой, у лузі червона калина» разом із вокалістом українського гурту Бумбокс Андрієм Хливнюком. Одразу після нападу Росії на Україну співак завершив свій тур США та повернувся на Батьківщину, аби стати добровольцем.

В грудні 2022 року Pink Floyd повідомив, що йому вдалось зібрати 500 тисяч фунтів стерлінгів (близько 22,2 млн гривень) допомоги для України. Цьому сприяло спільне виконання пісні «Ой, у лузі червона калина» (в англійському варіанті «Hey, Hey, Rise Up»).

Ідея розповідати світу про українську культуру під час війни через музику не нова. 100 років тому Україна вже проходила цей шлях. Під час боротьби за Українську народу республіку (УНР) тодішня влада доручила відомому диригенту Олександру Кошицю зібрати українську республіканську капелу для гастролей світом. Їй з 1919 року аплодувала вся Європа: Чехословаччина, Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Польща, Іспанія. У 1922 році хор поїхав у турне до США, де світ вперше почув «Щедрик» Леонтовича, що став саундтреком Різдва по всьому світу.

Тоді країна-агресор в обличчі Росії намагалась нав’язати світу, що української культури не існує і це калька на «російщину». Саме такі заяви ми чуємо із вуст найбільших російських пропагандистів й навіть від президента РФ Владіміра Путіна і зараз.

Кіно

В нинішній війні культурний фронт не обмежується лише музикою. Володар «Оскара» Шон Пенн фільмує те, що відбувається в Україні, з перших днів вторгнення Росії. Разом з ним про нашу війну розповідає режисер Мартін Скорцезе, актори Ештон Катчер та Міла Куніс, виконавець ролі Люка Скайвокера у «Зоряних війнах» Марк Хемілл та інші.

Президент України у своїй промові на кінопремії «Золотий глобус» сказав наступне: «Попереду ще битви та сльози, але зараз я точно можу сказати вам, хто був найкращим у році, що минає, – це були ви. Вільні люди вільного світу. Ті, хто об’єднався навколо підтримки вільного українського народу в нашій спільній боротьбі за свободу… У Першій світовій війні загинули мільйони людей. Друга світова війна згубила десятки мільйонів. Третьої світової війни не буде. Це не трилогія. Україна зупинить російську агресію на нашій землі».

Українська влада дуже добре розуміє, як надважливо, аби про війну в Україні говорили зірки та інфлюенсери. Адже це донесе правду навіть до тих, хто далекий від політики та новин.

Арт

Одним з тих, хто привертає увагу до військових дій в Україні, є художник Бенксі (Banksy). Він намалював в Києві та області сім графіті у притаманному йому стилі.

Найбільше в світі обговорюють малюнок, на якому маленький хлопчик кладе на лопатки дзюдоїста, що натякає на керманича Росії Путіна, який, як відомо, захоплюється цим видом спорту.

Бенксі також створив 50 трафаретних картинок і виставив на благодійний розпродаж на підтримку України. «Я зробив 50 скрінпринтів, усі кошти спрямую нашим друзям в Україні», — написав Бенксі на своїй сторінці в Instagram та вказав посилання на сайт благодійного фонду Legacy of War Foundation.

На малюнку зображена біла миша, яка дряпає коробку з написом «fragile» («крихкий»), унаслідок чого дві перші літери зникають, перетворюючи слово на «agile» («спритний, моторний»). Кожен такий трафарет коштує 5000 фунтів стерлінгів (понад 6100 доларів або 226 тисяч гривень).

Ще один вуличний художник, італієць TVboy створив декілька графіті на Київщині. Одна з робіт у трафаретній техніці намальована біля Бучанської міськради. Інші роботи митця також з’явились в Ірпені та Києві.

«Тільки побувавши в Україні, я по-справжньому зрозумів силу і хоробрість цих людей. Як данину пам’яті жертвам цієї війни я хотів залишити знак свого проходу вулицями міст Києва, Бучі та Ірпеня, поранених російськими нападами», – написав італієць на своїй сторінці в Instagram, в шапці профілю якого також зазначений фонд допомоги Україні.

Французький художник Крістіан Гемі (відомий за псевдонімом C215) приїжджав в Україну навесні 2022 року, аби намалювати свої картини.

Так в Бучі, Гостомелі, Києві та інших містах з’явилась серія робіт під назвою «Slava Ukraini». Одним з перших у Києві Гемі намалював мурал «Свобода, яка веде народ» на терасі посольства Франції. Образ Свободи зображений за мотивами Делакруа.

На ще одній роботі художник намалював свого сина у вишиванці.

Цікаво, що ще в березні 2022 року Гемі намалював графіті-двійник в одному з районів Парижа. «Шедевр 2022 року: ця стіна, намальована з моєї ініціативи на підтримку українських біженців; стіна, яка потім привела мене в Україну в березні, пізніше в квітні; стіна, яка змінила моє життя», – написав художник 31 грудня на своїй сторінці в Instagram.

Експозиція «Slava Ukraini» виставляється в парламенті Франції з 1 по 24 лютого 2023 року.

Фото

Не менш важливими є фотографії з війни в Україні, завдяки яким у світі бачать звірства та наслідки нападу Росії. Так в грудні 2022 року українського фотографа Євгена Малолєтку, який працює в команді Associated Press, визнали фотографом року за версією британського видання The Guardian. Це саме він сфотографував вагітну жінку, яку виносять з розбомбленого пологового будинку в Маріуполі. Це фото облетіло всі світові ЗМІ.

В листопаді 2022 року в Нью-Йорку відбулася виставка фото- та відеоробіт «Маріуполь» журналістів Євгена Малолєтки та Мстислава Чернова. «40 фотографій, які вражають звірячою жорстокістю російської агресії уяву кожного, хто їх бачить, зроблені від початку вторгнення РФ у Маріуполі – одному з найнебезпечніших місць на Землі – Євгеном та Мстиславом, єдиною на той час командою міжнародних ЗМІ у місті», – описали виставку в Генеральному консульстві України в Нью-Йорку.

10 січня на київському вокзалі була представлена виставка фотографій «Київ – незламне серце Європи». Експозицію уже побачили у Празі, Любліні, Гіссені, Мехіко та Берліні.

На фото українських фотографів показано життя жителів Києва та приміських містечок в умовах російської агресії, які долають всі випробування та вірять у перемогу над темрявою і смертю, що несе із собою Росія.

***

Скоро мине рік, як країна-агресор розбудила мільйони українців вибухами бомб. Рік у страху, у бомбосховищах, без світла, без води, без тепла. Рік втрат та розпачу. Але і рік надії та віри. Як сказав швейцарський художник Геррі Хофштеттер, який на різдвяні свята підсвітив пам’ятки архітектури в Києві: «У нас одна планета, тож мова культури — це єдина мова, якою повинні спілкуватися усі між собою».

Анна Межова, Валерій Швець, 1News