1 травня в Києві та області вводиться автоматична відео- та фотофіксація порушень правил дорожнього руху. Відтепер за перевищення швидкості на дорогах порушники отримуватимуть штрафи поштою і повинні будуть сплатити від 255 до 510 гривень. Чого чекати автомобілістам і чи не є «листи щастя» порушенням прав людини, читайте у матеріалі 1News.
У тестовому режимі система автоматичної фіксації порушень ПДР запрацювала ще в березні 2020 року. Тоді міністр внутрішніх справ Арсен Аваков озвучив присутньому на презентації Президенту Володимиру Зеленському страшну статистику: за 28 років незалежності на території України у ДТП загинуло 174 тисячі осіб та майже 1 мільйон 264 тисячі громадян отримали травми.
В свою чергу заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко зазначив, що запровадження автоматичної фотовідеофіксації дорожнього руху в Україні вкрай важливе тому, що за статистикою 40% ДТП стається через перевищення швидкісного режиму.
«На сьогодні встановлено 20 камер в місті Києві (заява була зроблена 12 березня 2020 року – ред. 1News). До 1 травня, до дня запуску системи в штатному режимі, буде встановлено ще 30 камер у Київській області. Вони працюватимуть не будь-де, а в місцях, де за статистикою гинуло та травмувалося в ДТП найбільше наших громадян», – сказав Геращенко.
Перший заступник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький розповів, як здійснюватиметься контроль дорожнього руху і що очікує на порушників.
«Інформація про зафіксовані правопорушення потрапляє до системи електронної фіксації, де поліцейський перевіряє наявність та повноту даних про відповідальну особу, транспортний засіб, відповідність номерного знаку до марки і моделі ТЗ (транспортного засобу – ред.). Дана система також буде додатково працювати і допомагати поліції у визначенні транспортних засобів, які знаходяться в розшуку, угоні, а також ТЗ з невідповідними номерними знаками….Коли поліцейський перевірив відповідність всіх даних і їх масив є достатнім для того, щоб притягнути особу до відповідальності, поліцейський формує постанову і накладає електронний підпис. Далі постанова автоматично надсилається до установи, яка друкує постанову і відправляє до адресата. Цю інформацію можна буде отримати не тільки в паперовому вигляді, а й подивитися в електронному кабінеті водія», – розповів Олексій Білошицький.
Отже, в яких випадках порушників чекає штраф?
Відповідно до роз`яснень МВС України, порушенням швидкісного режиму буде рахуватись від +20 км/год +3 км/год (де 3 км/год – це спеціально закладена похибка в роботі приладу) від дозволеної швидкості на певній дорозі.
Наприклад, у Києві дозволена швидкість руху 50 км на годину. Відповідно, порушенням швидкісного режиму буде вважатись 50+20+3 км/год = 73 км/год. На столичних дорогах, на яких рішенням Київської міської державної адміністрації з 1 квітня до 1 листопада дозволений рух зі швидкістю 80 км/год, порушенням буде вважатися перевищення: 80+20+3 км/год = 103 км/год.
Нагадаємо, відповідно до вимог Правил дорожнього руху у населених пунктах дозволена швидкість руху не більше 50 км/год. На автомобільних дорогах за межами населених пунктів – не більше 90 км/год, на автомобільних дорогах з розділювальною смугою – не більше 110 км/год, на автомагістралях – не більше 130 км/год. Відповідно, порушення швидкісного режиму можна легко порахувати, додаючи до зазначених показників 20+3 км/годину.
Після фіксації події системою інформація буде надходити до центру обробки даних автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції, де розглядається уповноваженим поліцейським. Зокрема, поліцейський вивчає відповідність номерних знаків транспортному засобу, дивиться, хто є власником авто, і чи реєстрував власник ТЗ довірену особу, яка може керувати його автомобілем.
Реєстрація довіреної особи необхідна для того, аби система враховувала те, що за кермом в момент порушення правил дорожнього руху може перебувати не власник авто.
Додамо, що основним мінусом фотовыдеофіксації порушень ПДР є те, що порушником автоматично вважається власник автомобіля і саме на нього виписується штраф. Звісно, за умови, якщо він не вніс дані про довірену особу, яка може керувати його транспортом до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Або ж той, хто керував машиною сам не зізнається відповідним правоохоронним органам, що саме він – порушник.
Приклад: ви дали автомобіль на вихідні товаришу чи родичу. Він порушив правила дорожнього руху. Однак, автоматична система фіксує, що саме ви є власником, а отже і штраф виписують на ваше ім`я і саме ви в базі будете рахуватись порушником.
Юристи вважають цей пункт головним мінусом автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху. Так, керуючий партнер Адвокатського об’єднання «АМАТ» Руслан Берещенко у коментарі «Юридичній газеті» зазначив, що автоматична фото- та відеофіксація порушень ПДР є нововведенням корисним, але ще недосконалим з боку чинного законодавства, що, звичайно, призведе до багатої кількості позовів, які будуть задовольнятися судами на користь позивачів.
«Частина 1 ст. 268 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає, що….під час оформлення працівником поліції постанови про накладення штрафу власник ТЗ або водій, який користується чужим ТЗ, має право клопотати про надання можливості скористатися допомогою адвоката. І відмова працівника поліції у наданні можливості в такій ситуації користуватися домогою адвоката є порушенням його прав. Таким чином, положення ст. 268 КУпАП та статей 59, 64 Конституції України зобов’язують працівника поліції надати власнику ТЗ або водію, який користується чужим ТЗ, можливість скористатися допомогою адвоката та надати для цього необхідний час. З цим згоден Конституційний Суд України, який у рішенні від 26.05.2015 р. вказав, що складання постанови про штраф на дорозі, коли водій не має часу для звернення за правовою допомогою, є порушенням його прав. При автоматичній фото- та відеофіксації порушень ПДР не має того оформлення протоколів та інших документів, де власник ТЗ або водій, який користується чужим ТЗ, мав би можливість висловити, наприклад, заперечення. Також при автоматичній фото- та відеофіксації порушень ПДР власник ТЗ або водій, який користується чужим ТЗ, не зможе скористатися допомогою адвоката при оформленні постанови про накладення штрафу. Це все надасть можливість власникам ТЗ скасовувати в судах оформлені таким чином постанови про накладення штрафу», – зазначив юрист.
Більшість юристів сходяться у думці, що чи не 100% протоколів, які будуть оформлені за автоматичною фіксацію порушень, будуть відмінені судами. Справа в тім, що подібна ситуація в Україні вже існувала близько 10 років тому. У 2008-2009 роках на українських дорогах застосовували радари російського виробництва «Візир». Тоді, так само, як і зараз порушником правил дорожнього руху автоматично вважався власник авто. Однак, Конституційний суд у 2010 році визнав цю норму порушенням, оскільки згідно з законодавством особа, яка вчинила правопорушення, повинна самостійно нести відповідальність.
Ще один цікавий нюанс – це норма у Кодексі про адміністративні порушення про те, що при здійсненні фотофіксації порушення обов’язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів. Наразі не зовсім зрозуміло, чи є можливість на всіх ділянках, де встановлені камери, зробити принаймні два фото з різних ракурсів.
Окремо варто сказати про відповідальність для автомобілів з іноземною реєстрацією. Зараз визначено, що в разі порушень ПДР, зафіксованих відео- та фотореєстраторами, притягається особа, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України. Виключення складають випадки, коли особа, яка порушила правила, самостійно прийшла до правоохоронців з зізнанням та з квитанцією про оплату штрафу.
Адвокат Владислав Власюк в інтерв`ю «Юридичній газеті» розповів про ризики, які може нести в собі недосконала система штрафів за автоматичною фіксацією. Серед них він називає:
- фактична неможливість притягнення до відповідальності власників авто на іноземній реєстрації;
- помилки при фіксації правопорушення (перевищило одне авто, зафіксували інше);
- проблеми на кордоні з особами, яким відмовлять у перетині кордону через виявлені несплачені штрафи за автозафіксовані порушення ПДР;
- загальна неефективність у разі «вивчення» водіями точок розміщення камер (зараз всі адреси розміщення камер доступні у вільному доступі);
- масове застосування додаткових девайсів для уникнення фіксації камерами: рамки для номерів тощо.
Скільки коштує порушити швидкісний режим, зафіксований автоматично?
Відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення перевищення швидкості більш як на 20 км/год, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 255 грн., а у разі перевищення більш як на 50 км/год – 510 грн.
У разі сплати штрафу протягом 10 днів, сплата буде становити 50% від загальної суми, тобто 122,5 грн. Загальний строк оплати штрафу – 30 днів з набрання законної сили постановою. На оскарження в судах надається 10 днів.
МВС зазначає, що оплатити штраф можна за допомогою QR-коду, який зазначено на лицьовому боці постанови, в електронному кабінеті водія, в застосунку «Дія», у банківських установах та за допомогою платіжних терміналів.
Журналісти 1News провели опитування у соціальних мережах, як ставляться українці до виписування штрафів за допомогою автоматичної системи фіксації. Більшість користувачів зійшлися на думці, що система необхідна, але недосконала.
«Авто зареєстроване на одну особу, за кермом порушив інший і починається «танці» навкруги протоколів. Реєстрація особи, що скоїла порушення, відеоспостереженням дуже не проста справа», – пише користувач Віктор Максимюк.
Йому вторить дописувач Андрій Попов: «Щоб ця фотофіксація запрацювала, необхідно, щоб порушник був і водієм, і власником машини одночасно, інакше з цього не вийде нічого».
А от користувач Сергій Григор`євський слушно зауважує, що для законної фіксації порушень всі місця, в яких встановлені камери, повинні бути вказані на знаках: «За правилами ПДР повинні стояти знаки, які попереджають водія, що є відео- і фотофіксація. Там, де немає попереджувальних знаків, фіксація буде незаконною, як і не законно коли патруль вимірює швидкість на необладнаних постах і немає попереджувальні знаків …! Де стоїть знак обмеження швидкісного режиму, повинен стояти знак фото- і відеофіксація ..! У будь-якій країні Європи, де знак дотримання швидкісного режиму і аварійних небезпечних ділянок, є попереджувальні знаки про відео- і фотофіксації швидкісного режиму і потім самі камери..!».
https://www.facebook.com/1NewsUA/posts/3030138980414503?comment_id=3032176403544094¬if_id=1588001494734136¬if_t=feed_comment
Окрім недосконалості ідентифікації порушника, яким може не бути власник авто, виникають запитання до сертифікації самої системи фіксації. Зокрема, відповідно до закону «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», інформація має оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженням відповідності. Тим часом на запит телеканалу «112 Україна» від 6 квітня 2020 року прес-служба Держспецслужби відповіла, що Система фіксації адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху в автоматичному режимі атестацію КСЗІ не проходила.
Експерти сходяться у думці, що автоматична відео- та фотофіксація порушень правил ПДР – позитивний крок, адже така система існує у всіх розвинених країнах і так чи інакше дисциплінує любителів швидкості. Однак, вона повинна бути досконалою з точки зору закону, аби порушники не могли на раз-два оскаржити штраф у суді. На жаль, сьогоднішні реалії показують, що суди будуть завалені стравами про визнання адмінпротоколів незаконними, а «королі доріг» не злякаються штрафів у декілька сотень гривень.
Оновлено 29.04.2020 об 11:30: 29 квітня вже після публікації цього матеріалу МВС України повідомило, що в зв`язку з карантинними заходами запровадження автоматичної системи фотовідеофіксації відтерміновано. Очевидно, що систему запустять вже після карантину.
Анна Межова
