Ранок 21 березня для міністра інфраструктури розпочався весело. Під Кабінетом міністрів зібрались представники транспортної галузі, які вимагали відставки Володимира Омеляна. Причина невдоволення мітингарів – намір міністерства допустити на ринок перевезень іноземні компанії.
Мітинг проходив у кращих традиціях – з образливими плакатами та вигуками «ганьба». А основною дійовою особою стала фігура космонавта поруч з ракетою, зробленою з фольги, як натяк на зацікавленість Омеляна у проекті Hyperloop.
Сам міністр з гумором відреагував на мітинг та навіть зробив фото з нього обкладинкою своєї сторінки у Facebook.
Проте у всьому цьому фарсі залишився непомітним один невеличкий баннер, на якому було написано: «Занедбані порти – на совісті Омеляна». Насправді, його варто було зробити головним, адже на портову галузь міністерство просто «забило», сподіваючись на швидку приватизацію.
У списку державних підприємств, які цього року намагатиметься продати Фонд державного майна серед іншого значиться ДП «Українське дунайське пароплавство», якому днями призначили нового керівника.
Ситуація з ДП «УДП» повинна найбільше хвилювати Омеляна, адже саме жонглювання законом відносно нього може стати останньою краплею у низці причин для його звільнення.
Почнемо з найсвіжіших подій. 15 березня стало відомо, що міністерство інфраструктури призначило керівником державного підприємства «Українське дунайське пароплавство» Дмитра Чалого. Фактично він керував «УДП» вже з листопада 2017-го, коли став виконуючим обов’язки.
Проте офіційне призначення Чалого на посаду відбулося з грубим порушенням законодавства, адже в даному випадку не був проведений конкурс. Видання «Економічна правда» тричі надсилало запит до Міністерства інфраструктури щодо проведення конкурсу на посаду голови правління «УДП» і формування наглядової ради підприємства, але відповіді так і не отримало. Між тим, згідно постанови Кабінету міністрів, кадрові призначення керівників держпідприємств повинні здійснюватися на конкурсній основі.
Хто ж такий Дмитро Чалий та чому у його випадку не був проведений конкурс?
Прихильники світських хронік одразу впізнали у молодому 36-річному чиновнику колишнього чоловіка співачки Наталі Могилевської. Вони були одружені у 2004 році, як раз тоді, коли вона брала участь у концертах на підтримку нині біглого Президента Віктора Януковича.
«Бульвар «Гордона» у березні 2005 року писав про те, що саме факт підтримки Могилевською Януковича став причиною того, що Чалий побив лідера гурту «ТМНК». «Влітку 2004-го ударом в печінку закінчилася спроба фотокора одного зі столичних видань сфотографувати одруження Чалого та Могилевської. Іншого кореспондента, який порушив умови контракту про зйомки весілля подружжя Могилевська – Чалий, він змусив прилюдно вибачитися. А у 2005-му агресію Чалого відчув юнак, який недбало кинув на адресу Могилевської: «О, наречена Януковича пішла …», – зазначало видання.
З роками буйний характер Чалого не стихнув. За словами джерела, знайомого з ним, на жодній роботі Дмитро Чалий довго не міг втриматися саме через запальний характер та тягу до чарки.
В політичній тусовці про Чалого заговорили після Революції гідності та переїзду вінницької команди нинішнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана до Києва. У 2015 році Дмитро Чалий почав працювати в «Укрпошті» разом з давнім товаришем прем’єра Ігорем Ткачуком. Він навіть брав участь у конкурсі на посаду очільника підприємства, щоправда в якості підставної особи, яка на тривалий час заблокувала призначення голови «Укрпошти».
У 2016-му Чалий разом з Ткачуком переходять працювати в «Одеський морський торговельний порт». Для обох товаришів це перший досвід роботи з морською галуззю, проте цей прикрий факт навряд чи когось «зверху» хвилював. «Жирні» посади, як-то кажуть, вимагають «правильних» призначень.
Призначення Чалого в «УДП» у 2018-му було проведене не тільки з порушенням законодавства, але й викликало чимале невдоволення серед колективу підприємства. За словами працівників, разом з новим керівником в компанію прийшло з десяток нових членів команди, «людей прийшлих і таких, які здебільшого не мають ні найменшого відношення до морського флоту».
Видання «Бесарабія інформ» пише, що з приходом Чалого в будівлі з’явилися незрозумілі люди, які офіційно до «УДП» ніякого відношення не мають, але за особистим розпорядженням керівника вони наділені владними повноваженнями.
У лютому 2018 року робочий колектив підприємства намагався провести з Дмитром Чалим зустріч, на якій планувалося обговорити актуальні питання, що стосуються стратегії розвитку, кадрової політики тощо. Тоді ще в.о. керівника відмовився брати в ній учать, розуміючи, що скоро офіційно очолить «УДП» – а це зовсім інший статус.
Джерело 1News серед співробітників «УДП» зазначає, що призначення Чалого ще наприкінці минулого року було узгоджене і з міністерством інфраструктури, і з прем’єр-міністром, і в тому числі з керівництвом «Народного фронту», який неочікувано почав активно співпрацювати з вінницькою командою.
«На сьогодні команда Чалого налічує щонайменше 30 осіб, більшість з яких так і не були офіційно оформлені на підприємстві. При цьому вони живуть в орендованих за рахунок «УДП» квартирах та готельних номерах. В кабінетах співробітників, які багато років віддали підприємству, проте які були безсоромно звільнені Чалим, активно ведуться ремонти, закуповуються нові меблі….. Новий керівник встиг поставити своїх людей на постачання, Кілійський судноремонтний завод, експлуатацію, закордонні представництва та інші ключові служби УДП», – зазначив співрозмовник 1News. Окрім того, він наголосив, що заробітна плата людей нового керівника збільшилась «в рази». «Сам Чалий встановив собі оплату роботи, на яку він ходить не більше двох разів на тиждень, на рівні 250 тис. гривень», – додає він.
У лютому 2018 року ізмаїльське видання «Izmail.es» також писало про невдоволення колективу ДП «Українське дунайське пароплавство»: «Чтобы не быть голословными, мы решили поинтересоваться персоной одного из «пришельцев» (мається на увазі нового співробітника, якого привів Чалий – ред. 1News), зайдя на его личную страничку в социальной сети «Фейсбук»…. Сразу оговоримся, что прежний послужной список нового работника никак не связан со спецификой судоходной компании. На обложке страницы перед нами – густо татуированный человек в жилетке на голое тело на фоне «раскладки» стрелкового оружия. Но куда интереснее выложенные на странице посты и материалы. Чего только стоит публикация «Как ухерачить любую компанию» (простите, но из песни слов не выкинешь!), которая проиллюстрирована фотографией тонущего лайнера «Costa Concordia». А вот уже пост самого хозяина ресурса: «Уважаемые друзья и все те, кто присылал мне наилучшие пожелания на 2017 год. Спешу сообщить – ни хрена не исполнилось. Следовательно, на 2018 год прошу присылать только деньги, алкоголь и ценные подарки…». Слова, как говорится, излишни».
Сам Чалий в інтерв’ю ізмаїльському виданню заперечив поголівні кадрові зміни на «УДП», а також зазначив, що його заробітна плата складає 30 тис. гривень. «Я привык бояться не больших расходов, а маленьких доходов. Где взять деньги для предприятия, мы понимаем», – неочікувано додав керівник підприємства, яке у січні-вересні 2017 року скоротило чистий прибуток на 40%.
За декілька днів до офіційного призначення на посаду голови правління «Українського дунайського пароплавства» Дмитро Чалий подав електронну декларацію за минулий рік. Вона виявилась дещо дивною. Наприклад, чиновник вказав, що володіє двома маленькими квартирами у Києві, площею 13,8 та 22,7 кв м. Але водночас він зазначив годинник Ulysse Nardin, вартість якого може сягати декількох мільйонів.
Видання «368.media» помітило, що в квітні 2017-го колишній заступник директора ДП «Одеський морський торговельний порт» Дмитро Чалий подав декларацію, в якій вказав, що він … є керівником Чорноморського порту, хоча тоді цю посаду займав Сергій Крижановський. «Після Чалий виправив декларацію, де вказав себе вже заступником директора ДП «Одеський морський торговельний порт». А ще через…. три хвилини він подав декларацію перед звільненням з посади заступника директора», – писало видання.
Згодом Чалий дійсно зайняв посаду в.о. керівника Чорноморського порту. «Він (Чалий – ред.) входить в команду екс-директора «Укрпошти» Ігоря Ткачука, який після звільнення осів на посаді керівника Одеського порту. Згодом його «шеф» став керувати філією ДП «АМПУ» в Одесі, а стару посаду віддали ще одному протеже – вінницькому мільйонерові Віктору Слободянюку. Природно, що всі троє не мали раніше досвіду роботи в морегосподарському комплексі, але групу прем’єр-міністра Гройсмана такі «дрібниці» не зупиняють», – давали оцінку «морській команді» журналісти.
Саме ж видання, розуміючи невідповідність декларації Чалого його способу життя, звернулось до детективів НАБУ для перевірки майнового стану чиновника для виявлення факту можливого незаконного збагачення. Ці звернення, судячи з усього, залишились без відповіді, а Дмитро Чалий спокійно, хоча й незаконно, перекочував на посаду голови правління «Українського дунайського пароплавства».
Народний депутат Сергій Лещенко, говорячи про «старшого» товариша Чалого – Ігоря Ткачука, також називає його людиною Гройсмана. «Вінницький бізнесмен Ткачук очолював «Укрпошту» з грудня 2014 року. Це брат народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Геннадія Ткачука. Ткачук був одним з транспортних перевізників у Вінниці, мером якої Гройсман був до переїзду в Київ у 2014 році», – зазначає нардеп.
Чи повинні всі ці невідповідності хвилювати міністра інфраструктури? Звичайно, як людина, яка позиціонує себе реформатором, Володимир Омелян повинен прискіпливо ставитися до відбору кадрів. От тільки ситуативна команда «Народного фронту» та прем’єр-міністра Гройсмана вочевидь добре тримає його на гачку. І якщо він почне пручатися, то під вікнами Кабміну ще не раз з’являться мітингарі у костюмах космонавтів та ракети з написом «Omeloop». Саме тому призначення Дмитра Чалого, як і багатьох інших, «дуже потрібних людей», проходить, як-то кажуть «без шуму та пилу».
Анна Межова
