Втеча від війни і фільтраційні табори. Як живуть депортовані до РФ українці

Влада РФ заявляє, що вивозить сотні тисяч українців, обіцяючи роботу та соцвиплати. Україна вважає це депортацією. Як насправді перетинають кордон та живуть українці в Росії?

З початку війни Росія вивезла на свою територію понад мільйон людей з України, зокрема й із самопроголошених “ДНР” та “ЛНР”, включаючи щонайменше 200 тисяч дітей. Україна називає це примусовою депортацією та вимагає повернути її громадян у безпечні райони країни. Російська влада ці вимоги ігнорує та рапортує про забезпечення українців житлом, харчуванням та разовими соцвиплатами по 10 тисяч рублів.

Україна при цьому наполягає, що її громадянам на території Росії пропонують лише некваліфіковану та низькооплачувану роботу. На тлі цього у ЗМІ з’явилася інформація про переселення українців у віддалені регіони Росії, а також про проходження ними так званих “фільтраційних таборів” – перевірки на лояльність до російського режиму.

Фільтраційні табори на російському кордоні

Максим* до початку війни жив із дружиною та трьома дітьми в Маріуполі. Через кілька тижнів регулярних обстрілів та життя у підвалі він із сім’єю та близько двома сотнями їхніх сусідів вийшли на вулицю з білим прапором. Їх зустріли військові самопроголошеної “ДНР”. Спочатку людей, за його словами, поселили у місцевій лікарні, а пізніше перевезли до одного із сіл – на кордон із самопроголошеною “ДНР”.

“Приїхали ми туди, зареєструвалися в журналі реєстрації прибулих з Маріуполя і одразу реєструвалися на евакуацію далі. Я чув про фільтраційні табори. Я не знаю, що малося на увазі під ними, але мене, наприклад, перевірили на наявність татуювань, чи я не належу до якогось військового формування, свою історію (просили розповісти. – Ред.), подивилися телефон. Це було ще на виїзді з Маріуполя”, – згадує Максим. Пізніше його з родиною відправили до російського Таганрога.

Проходження так званої “фільтрації” підтвердили ще троє співрозмовників DW, вивезених з України до Удмуртії, Приморського та Пермського краю РФ. Вони попросили не публікувати їхні докладні розповіді та імена, побоюючись можливого переслідування.

Усі вони розповідали одне й те ж: фільтрація полягає у коротких розмовах про політику, перевірці тіла на наявність татуювань з українською національною символікою, перевірці телефону. Двоє співрозмовників підтвердили, що не стикалися з насильством у фільтраційному таборі. Інший розповів, що був свідком побиття юнака, але причин цього він не знає.

Фільтраційні табори в Україні

Раніше ЗМІ повідомляли, що фільтраційні табори функціонують під час вивезення українців на територію РФ. Але Ольга* проходила фільтрацію під час виїзду з Нової Ялти у бік Бердянська. Її сім’я – батьки та молодша сестра – виїхала з Маріуполя на своїй машині, сподіваючись потрапити до безпечних районів України.

До початку війни Ольга навчалася у школі. Її батько працював вантажником, а мама тяжко хворіла. З початком війни жінка перестала ходити. Розмова з Ольгою велася за згодою її батьків.

“У тому таборі спочатку йшов блокпост, а потім сама фільтраційна будка, за нею знову блокпост, який пропускає далі. Наша черга підійшла через два дні і дві повні ночі, вже об 11-й вечора машину запустили останньою. Перевірили все, що можна було, кожну кишеню та кожну сумку. Фільтрація починається з 14 років, моїй сестрі 12, тому вона не пішла на фільтрацію. Мама тоді ще не ходила, її залишили в машині разом із сестрою. Ми з татом пішли вдвох”, – згадує Ольга.

За словами дівчини, фільтраційну будку було поділено на два кабінети – в одному була вона, в іншому – її батько. У Ольги взяли відбитки пальців, відсканували документи та перевірили телефон. Що відбувалося у сусідньому приміщенні з її батьком, вона не чула. Їх відпустили із різницею у кілька хвилин. Пізніше її батько розповів сім’ї, що під час перевірки телефону його вдарили по голові. Згодом чоловікові, за словами дочки, діагностували атрофію очних нервів.

“Ще коли ми стояли в черзі на фільтрацію, у “ДНРівців” була вечеря. Зрозуміло, ми слухали їхні розмови. Вони обговорювали, що могли робити з людьми, які не пройшли фільтрацію. Один сказав, що вбив на місці 10 людей, а далі не рахував. Без черги завозилися автобуси з цими людьми. Перед нами на фільтрацію увійшли чоловік із жінкою, я так зрозуміла, чоловік із дружиною. Вийшов цей чоловік один. Його дружину не відпустили, вона не пройшла. Йому сказали йти далі і все”, – згадує Ольга.

Коли дівчина вперше розповіла про пережите в соцмережах, на неї обрушився потік образ та критики. “Ми отримували погрози навіть за конкретними адресами”, – каже вона. Сьогодні її родина не розкриває місця свого перебування. Її батько та мама проходять лікування та паралельно чекають на оформлення документів для отримання фінансової допомоги.

Вивезення українців з Росії до Європи

Як заявляла російська влада, вивезення українців проводиться спільно з МВС, МНС, МЗС, ФСБ, МОЗ, мінпраці, мінтрансом, Росспоживнаглядом. У регіонах РФ створено сотні пунктів тимчасового розміщення громадян у готелях, пансіонатах, аеропортах, залізничних та автобусних вокзалах.

До роботи у таких пунктах залучають волонтерів Единой России та добровольців. Окрім них, допомогою українцям займаються так звані “неофіційні” волонтери. Як правило, вони допомагають їм залишити територію Росії. У їхній спільноті на сьогодні – понад 11 тисяч учасників. DW поговорила із координатором проєкту допомоги українцям. Співрозмовник попросив не називати його ім’я із міркувань безпеки.

“Є люди, які ухвалюють рішення залишитися в Росії, і це їхнє рішення. Тоді починається тривала взаємодія з усіма держорганами. Якщо люди хочуть поїхати, вони їдуть якнайшвидше. Чим гірший набір документів, тим складніше виїхати. Ситуація регламентується нелінійним чином, але поки що є можливість виїхати за внутрішніми українськими та навіть простроченими документами”, – розповідає координатор проекту допомоги українцям.

У деяких випадках, за словами співрозмовника DW, протидіяти від’їзду можуть у пунктах тимчасового розміщення. Раніше постійна представниця України у Криму Таміла Ташева заявляла, що “в українців у Росії відбирають паспорти та видають документ про тимчасовий притулок, накладаючи цим заборону на виїзд”.

“У пунктах тимчасового розміщення людям часто пропонують одразу оформити велику кількість документів. Якщо люди вже подали заяву на тимчасовий притулок, то їх з Росії не випустять на кордоні. Їм, перш ніж виїжджати, треба написати відмову від цього тимчасового притулку. Це все можна вирішити. Важливо сказати, що це не чітко збудована система і багато що вирішується на місцях”, – вважає координатор волонтерського проекту.

Говорячи про ситуацію з фільтраційними таборами, співрозмовник DW стверджує, що в кожному з них різні умови та різний рівень насильства. Причиною тому знову ж таки є відсутність чіткого регламенту дій. “Залежно від того, де люди з цим зіткнуться, це може бути дуже різний досвід – починаючи від розмови та закінчуючи насильством. Ми знаємо різні історії, погані також”, – каже координатор проекту.

Ні роботи, ні грошей

Співрозмовники DW, яких перевезли з України до Росії, переважно говорять про наміри залишитися всередині країни. Всі вони живуть у пунктах тимчасового розміщення, отримують триразове харчування, місяцями чекають на оформлення документів та отримання тих самих обіцяних 10 тисяч рублів.

“Тут немає жодної роботи. Начебто адміністрація якось намагається допомогти, але це все затягується. Молодшій дитині півтора року, дитяче харчування закінчилося, кашами її якимись годуємо. Взуття, в якому були в Маріуполі, в ньому і приїхали. На мене й взуття немає нормального, ходжу обірваний. Дітям якісь речі принесли, те, що підійшло, взяли”, – каже перевезений із Маріуполя до Таганрога Максим.

За словами координатора “неофіційних” волонтерів, вони не ведуть статистику кількості вивезених з Росії українців для їхньої та власної безпеки, проте цей рахунок іде на тисячі. “У мене є відчуття, що це надовго. Навіть якщо завтра припинять стріляти, людям все одно нема куди повертатися. У них немає дому”, – каже співрозмовник DW.

Тим часом російська влада звітує про видачу своїх паспортів переселеним українцям в окупованому Криму, продовжує облогу заводу “Азовсталь” та бойові дії на Сході України.

Евакуація з Маріуполя в Росію: як відбувається фільтрація

*Імена змінено з міркувань безпеки.

Джерело: Українська служба DW

---

Новини від 1News в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/UA_1NEWS