День української писемності та мови-2021: історія та значення
Сьогодні, 9 листопада, у нашій країні святкується День української писемності та мови. Чим цікаве й примітне це мудре свято, яка у нього історія і значення, розповідає 1News.
День української писемності та мови: історія
Святкування української писемності та мови на офіційному рівні було встановлено президентським указом у 1997 році . Поточного року свято припадає на вівторок.
Дата вибрана не випадково. Цьго ж дня православна церква вшановує пам’ять преподобного Нестора Літописця, відомого також як Нестор Печерський або Нестор Київський.
Нестор жив на межі XI-XII століть і був ченцем Києво-Печерського монастиря. Але прославився він тим, що був українським літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія, а також одним з авторів “Повісті минулих літ” що має велике значення для слов’янської культури.
На думку дослідників, саме святий Нестор став основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, а також творцем письмової української мови.
День української писемності та мови: цікаві факти та традиції
У давньослов’янського народу було водночас два алфавіти – кирилиця та глаголиця . Водночас дослідники вважають, що кирилична абетка, яка використовується більшістю слов’янських народів, була створена на основі глаголиці та грецьких символів. Глаголиця досі не має аналогів.
Здавна у батьків була традиція 9 листопада відвести дітей до школи, а після цього прийти до храму, поставити свічку перед іконою святого Нестора, помолитися та попросити допомоги в освоєнні наук і легкого навчання для своєї дитини.
В наш час, починаючи з 2000 року, на свято писемності та мови в Україні централізовано проводиться радіодиктант національної єдності . У ньому можуть взяти участь всі охочі, щоб перевірити свою грамотність та знання рідної мови, а також продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українську мову.
Джерело: Сьогодні
