За рік українці витратили 14 млрд на ліки без доведеної ефективності
ГО “Центр протидії корупції” разом із експертами з медичної сфери представив звіт щодо використання ліків, передає 1NEWS з посиланням на zido.com.ua.
“Як в Україні щорічно зливаються мільярди гривень на сумнівні ліки”: виведено причини ситуації та представлено рекомендації для її виправлення.
Згідно з даними звіту, 2020 року українці витратили майже 14 мільярдів гривень на ліки, які не передбачені сучасними стандартами лікування. Це більше чверті коштів, які громадяни витрачають на ліки загалом.
Такі ліки 2020 року закуповувала і держава: із бюджету було витрачено 130,5 мільйонів гривень на ліки без доведеної або сумнівної ефективності та 425,3 тисяч на гомеопатичні ліки та 5,8 мільйонів на рослинні препарати. Ще 22,8 мільйони гривень держава витратила на біологічно активні добавки та допоміжні засоби у 2020 році, що є значно більшою сумою за попередні роки.
“Препарати без доведеної або сумнівної ефективності – це такі засоби, які не мають надійних доказів щодо їх ефективності та безпечності, а також відсутні у клінічних настановах та стандартах надання медичної допомоги”, – пояснив один із авторів звіту, Федір Лапій – доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л.Шупика.
Експерти також виявили значне зростання продажу в аптеках та під час закупівель державою лікарських засобів без доведеної або сумнівної ефективності, які позиціонувалися як протидія COVID-19.
“2020 року Верховна Рада дозволила не здійснювати тендерні процедури для закупівель ліків та засобів захисту для ефективного подолання коронавірусу. Однак це рішення депутатів насправді викликає сумнів: протягом усього минулого року ми в Центрі протидії корупції фіксували, як замість необхідних ліків купувалися меблі, будувалися дороги або ж банально завищувалися ціни. Зрештою, у списках закупівель опинилися і засоби без доведеної або сумнівної ефективності для боротьби з коронавірусом. Хоча держава за за бюджетні кошти має надавати перевагу передусім визнаним офіційно ефективним лікам”, – зазначила заступниця виконавчої директорки ЦПК, юристка Олена Щербан.
Експертка навела приклад, що навіть наукова установа – Національна академія медичних наук – офіційно рекомендувала уряду засіб з екстрактом трави щучки дернистої для лікування коронавірусу.
Загалом ситуація із лікарськими препаратами вимагає змін до законодавства, яке змусить виробників оприлюднювати клінічні дослідження аби доступ до деталей таких досліжджень отримали експерти, медики та пацієнти і змогли оцінити написане в інструкціях. Держава ж має здійснити аудит зареєстрованих ліків, аби всі препарати з недоведеною або сумнівною ефективністю мали спеціальне маркування чи перейшли до категорії добавок. Потребує змін і законодавство, яке стосується реклами лікарських засобів та біологічних добавок, а також роботи Антимонопольного комітету: хоч цей орган і може встановлювати неправдиві дані у рекламі препаратів, проте його незначні штрафи неспівмірні прибуткам виробників.
Що стосується витрат державними закладами бюджетних коштів на ліки без доведеної або сумнівної ефективності, то це повинно бути підставою для перевірок формування їхніх потреб. Потреби мають ґрунтуватися винятково на засадах доказової медицини, наголошують автори звіту.
