24 серпня Україна святкує 30-у річницю Незалежності. Наша країна пройшла дуже непростий шлях, аби досягти мети – стати вільною. Цього прагнули найбільш видатні українські діячі – визволителі, письменники, науковці та справжні лідери думок.
До свята 1News підготувало проект «На рівні». Редакція вирішила сфотографувати пам’ятники найбільш відомим українцям, встановленим у Києві, на рівні їхнього обличчя, аби зазирнути, так би мовити, в їхні очі та перейнятися їхнім прагненням бачити Україну незалежною та процвітаючою.
Завершальним фото проекту «На рівні» виступає світлина монумента Великого князя Володимира, який хрестив Русь-Україну. Постать Володимира є визначальною для України, тож обійти його увагою було б неприпустимо.
Фото зроблені за допомогою дрона і таким чином передається поєднання історії із сучасними технологіями.
Зі святом, Україно!
Бажаємо кожному українцю пишатися своєю країною, докладати зусиль для її процвітання та сприяти збереженню її незалежності!
Монумент Незалежності
Стела Незалежності – доволі молодий пам’ятник. Він був встановлений до 10-річчя Незалежності України у 2001 році.
Скульптором виступив Анатолій Кущ, який також створював пам’ятник Пилипу Орлику в Києві.
Цікаво, що моделлю для статуї берегині виступила дочка Анатолія Куща, відома художниця Христина Катракіс.
Прототипом постаменту є Брама Заборовського – західний в’їзд на території Софійського собору.
Після спорудження монумента, він був сприйнятий доволі неоднозначно і багато хто вважав, що він композиційно є слабким. Можливо, справа в тому, що конкурс на його спорудження тривав всього два тижні, за які скульптори мали представити свої роботи.
Ще однією з причин, чому монумент викликав пересуди, сама композиційність Майдану Незалежності. Монумент Незалежності встановлювали на щойно відремонтованому Майдані, на якому хаотично встановили одразу декілька скульптур, які, на думку деяких митців, просто не пасують одна до одної.
Пам’ятник Пилипу Орлику
Пам’ятник автору першої європейської Конституції був встановлений у 2011 році на вулиці Липській. Складається з двох композицій: власне з гетьмана в ошатному вбранні та козацьких атрибутів на постаменті – бандура, шаблі та прапор.
Як вже зазначалось, скульптором виступив Анатолій Кущ.
За інформацією тодішнього голови КМДА Олександра Попова, на роботи зі зведення пам’ятника та впорядкування прилеглого скверу, витрачено близько 10 млн грн з державного бюджету.
Цікаво, що конкурс на створення пам’ятника оголосили ще у 2006 році, проте роботи почалися лише в 2011 році після звернення суддів Конституційного суду до президента з проханням прискорити зведення до 15-річчя від дня прийняття Конституції України.
Пилип Орлик є автором першої в Європі Конституції. Зараз її оригінал можна подивитися у Софійському соборі в Києві. Сюди її привезли із Швеції до 30-ї річниці Незалежності України.
Пам’ятник Богдану Хмельницькому
Пам’ятник Богдану Хмельницькому зараз є одною із візитівок Києва. Але історія його створення доволі сумна. Він був зведений у 1880 році до 900-річчя хрещення Русі, хоча над його створенням почали працювати ще з 1860-х років.
Перший проект пам’ятника, розроблений під керівництвом професора Імператорського університету св. Володимира, відомого українофоба Михайла Юзефовича, був відверто антисемітським та антипольським. За задумом, кінь Богдана Хмельницького скидав польського шляхтича, єврея та єзуїта зі скелі, перед якою «малорос, червонорос, білорус та великорос слухали пісню кобзаря». На п’єдесталі мали бути зображені битва під Збаражем, Переяславська рада та сцена в’їзду козацького війська на чолі з Хмельницьким у Київ.
Реалізації цього проекту завадила відсутність коштів. Бюджет скоротили і проект довелося перероблювати.
У 1879 році фігуру Богдана Хмельницького відлили з металобрухту, який пожертвувало Морське відомство. Каміння для постаменту подарувала управа Київської фортеці.
Спочатку на пам’ятнику було два написи: «Волимъ подъ царя восточнаго, православнаго» і «Богдану Хмельницкому единая недѣлимая Россія». Їх прибрали у 20-х роках ХХ століття.
При возведенні пам’ятника було багато суперечок, куди повинна вказувати булава гетьмана. За задумом, Хмельницький мав тримати булаву у напрямку Росії, але в цьому випадку задня частина коня була би повернута до Михайлівського собору.
Тому було вирішено повернути фігуру Богдана Хмельницького і зараз він вказує у сторону Швеції. З написів на постаменті залишили тільки дату возведення – 1880 рік.
Пам’ятник Григорію Сковороді
Споруджений у 1977 році. Скульптором виступив Іван Кавалерідзе, що також відомий своїми пам’ятниками Ярославу Мудрому (біля Золотих воріт) та Княгині Ользі на Михайлівській площі.
Цікаво, що першочергово Кавалерідзе пропонував зобразити філософа босим із Біблією в руці та з натільним хрестиком. Однак, радянська влада не могла допустити цього, тому Сковороду взули, Біблію замінили та сумку, а хрестик прибрали.
За задумом автора, Сковорода дивиться за своєю alma mater – Києво-Могилянську академію. В ній він з перервами навчався у 1734—1753 роках.
З кінця 90-х років ХХ століття площа біля пам’ятника стала улюбленим місцем для вуличних музикантів. Там часто проводять зустрічі представники неформальної культури.
Пам’ятник Лесі Українці
Видатну українську поетесу Лесю Українку по праву можна вважати символом України. Адже основою її творчості була національно-визвольна боротьба українського народу. Пам’ятник був встановлений на нинішній Печерській площі у 1973 році.
Під час відкриття поруч із пам’ятником встановили фонтан. Оточують пам’ятник дерева, спеціально привезені з батьківщини поетеси.
Оскільки пам’ятник доволі невисокий, то в сучасній забудові навколо Центральної виборчої комісії, він фактично загубився.
Насправді це не перший пам’ятник поетесі. Ще в 1963 році паркова скульптура Лесі Українці була встановлена в Маріїнському парку.
Пам’ятник Тарасові Шевченку
Пам’ятник видатному українському поетові в парку, що носить його ім’я та напроти Університету його імені був встановлений у 1939 році – до 125-річчя Кобзаря.
Зараз місце біля пам’ятника є одним з тих, куди покладають квіти перші особи держави, тут влаштовують мітинги та акції. У 2001 році саме тут розгортались події на акції «Україна без кучми».
Тому у сучасному розуміння пам’ятник Шевченку можна вважати одним із символів столиці.
Проте історія його створення була зовсім не простою. Аби набути того вигляду, яким ми його знаємо, архітекторам та скульпторам знадобився не один десяток років та аж п’ять конкурсів.
Вперше ідея встановити пам’ятник видатному поетові виникла ще у 1910 році. Але аж до 1939 року обрати найбільш вдалий проект ніяк не вдавалось.
Також з місцем його розташування виникали проблеми: пам’ятник хотіли поставили на Михайлівській площі (але згодом вирішили віддати це місце Княгині Ользі), на Володимирській гірці, на Бесарабській площі та на нинішній Площі Льва Толстого, яка тоді називалась Караваєвська та розміщувалась у єврейському кварталі.
Зараз пам’ятник часто зображують на офіційних листівках Києва, а до появи національної валюти він був зображений і на тимчасовій – карбованцях.
Пам’ятник Михайлу Грушевському
Михайла Грушевського називають першим Президентом Незалежної України. Сам Грушевський підписувався як Голова парламенту України та Головою Української Центральної Ради – фактичних попередників нинішньої Верховної Ради України.
У січні 1918 році під головуванням Михайла Грушевського було підписано IV Універсал УЦР, що проголошував Українську народну республіку самостійною, вільною і суверенною державою. Але вже у квітні того ж року відбувся переворот і влада перейшла до гетьмана Павла Скоропадського.
Пам’ятник Грушевському в Києві був встановлений поруч із нинішнім Будинком вчителя, в якому раніше розміщувалась Українська Центральна рада.
Відкриття відбулось в грудні 1998 року. Скульптором виступив народний художник України Володимир Чепелик.
Пам’ятник Володимиру Великому
Володимир Великий – великий князь київський, хреститель Русі.
У 2021 році Україна святкувала 1033-річчя Хрещення Русі-України. Для віруючий цей пам’ятник став місцем, куди сходиться хресна хода з усіх куточків Укракїни.
Монумент є одним із найстаріших скульптурних пам’ятників у Києві. Дата його встановлення – 1853 рік.
Цікаво, що спочатку церковники виступали проти встановлення пам’ятника, зазначаючи, що встановлювати монумент тому, хто боровся з «ідолошануванням» було б нерозумно.
Також було багато пересудів з приводу того, який хрест повинен тримати Володимир та чи повинен він бути нахилений в якусь зі сторін.
Постамент складається з восьми граней, на одній з яких можна побачити барельєф «Хрещення народу руського».
З пам’ятником пов’язано багато легенд: хтось бачить на постаменті масонські знаки, інші розповідають, що під ним закопаний скарб великого князя. Але в будь-якому випадку пам’ятник є однією з візитівок не тільки Києва, але й усієї України.
1News