Зонд Parker сфотографував унікальне явище на Венері
Під час польоту над Венерою в липні 2020 року сонячний зонд Parker зробив приголомшливі знімки планети, на яких видно елементи її поверхні, пише 1NEWS з посиланням на Урядовий кур’єр.
Вперше вдалося зафіксувати на знімку і нічне світіння в атмосфері Венери. Фото опубліковано на офіційному сайті NASA.
Сонячний зонд NASA Parker був запущений у 2018 році для вивчення зовнішньої корони Сонця. Але не останню роль у цій місії відіграє і Венера. За планом, протягом семи років своєї роботи космічний корабель повинен сім разів пролетіти близько біля Венери, використовуючи її гравітацію для коригування своєї орбіти. Кожен такий маневр дозволяє зонду підлітати все ближче і ближче до Сонця, вивчаючи динаміку сонячного вітру поблизу його джерела.
Фото Венери і смужка, що світиться в її атмосфері, зроблене приладом WISPR сонячного зонда NASA Parker в липні 2020 року. Темна ділянка в центрі зображення – Земля Афродіти, найбільший гірський регіон на поверхні Венери. Яскраві смуги викликані зарядженими частинками сонячного вітру, відбитими частинками космічного пилу і частинками матеріалу космічного корабля. Фото NASA
Паралельно місія Parker використовує ці наближення, щоб виконати додаткові спостереження за Венерою. Так, під час третього гравітаційного маневру 11 липня 2020 року бортовий ширококутний тепловізор WISPR (Wide-field Imager for Parker Solar Probe) зробив унікальні за якістю і науковою цінністю зображення нічного боку планети з відстані 12 380 кілометрів.
WISPR призначений для отримання зображень сонячної корони і внутрішньої геліосфери у видимому світлі, а також вивчення структури сонячного вітру. Під час польоту над Венерою прилад виявив по краю планети яскравий обід, створений нічним світінням – світлом, що випромінюється високо в атмосфері атомами кисню, які на нічному боці Венери рекомбінуються в молекули.
Вчені очікували, що тепловізор WISPR зафіксує хмари в атмосфері Венери, але на зображеннях несподівано з’явилися деталі поверхні планети. Зокрема, добре видно височину Земля Афродіти – найбільший гірський регіон Венери, який можна порівняти за своїми розмірами з Африкою. Елемент здається на знімку темним через те, що його температура приблизно на 30 градусів Цельсія нижча, ніж навколишнє середовище.
«WISPR адаптований і протестований для спостережень у видимому світлі. Ми очікували побачити хмари, але камера показала нам поверхню», – каже Ангелос Вурлідас (Angelos Vourlidas), співробітник проєкту WISPR з Лабораторії прикладної фізики Джонса Хопкінса (APL), який координував спостереження зонда Parker з японської місії «Акацукі», що знаходиться на орбіті Венери.
«WISPR ефективно зафіксував теплове випромінювання поверхні Венери. Його знімки дуже схожі на зображення, отримані космічним кораблем «Акацукі» в ближньому інфрачервоному діапазоні», – відзначає ще один учасник проєкту WISPR астрофізик Брайан Вуд (Brian Wood) з Лабораторії військово-морських досліджень США в Вашингтоні.
Вчені були настільки вражені отриманим результатом, що відправили WISPR назад в лабораторію, щоб виміряти чутливість приладу до інфрачервоного світла. Якщо прилад дійсно зможе вловлювати хвилі світла в ближньому інфрачервоному діапазоні, це надасть нові можливості для вивчення космічного пилу навколо Сонця і у внутрішній частині Сонячної системи, вважають дослідники.
В останній раз сонячний зонд Parker наблизився до Венери 20 лютого 2021 року. Вчені з проєкту WISPR розраховують отримати і обробити отримані дані до кінця квітня.
«Ми з нетерпінням чекаємо цих нових зображень, – каже планетолог Хав’єр Перальта (Javier Peralta), який першим запропонував об’єднати спостереження зонда Parker з даними орбітальної станції «Акацукі», що обертається навколо Венери з 2015 року. – Якщо WISPR зможе відчути теплове випромінювання і знову побачить нічне світіння, це може внести цінний внесок у дослідження Венери».
