Ситуація навколо електронного декларування в черговий раз набирає скандального характеру. 29 березня на засіданні уряду прем’єр-міністр Володимир Гройсман, не стримуючи емоцій, закликав керівництво Національного агентства із запобігання корупції добровільно піти у відставку. У НАЗК за словом у кишеню не полізли, відмовившись від такої пропозиції. В чому причина постійних «косяків» у роботі НАЗК і хто відповідальний за провали в системі е-декларацій? Спробуємо розібратися.
Строк подачі електронних декларацій для державних службовців спливає 31 березня, а сайт для заповнення звітності дотепер працює з перебоями. Вчора подати декларацію взагалі не було можливості – програма просто не працювала. Між тим за несвоєчасне заповнення електронної декларації, чиновників може чекати відповідальність, в тому числі і кримінальна.
У зв’язку з такою критичною ситуацією на засідання уряду викликали голову НАЗК Наталію Корчак. На підвищених тонах з нею говорили і прем’єр, і міністр юстиції, і навіть голова МВС. «Я вам раджу сьогодні усім зібратися і написати заяви про відставку. Я хочу, щоб людина, яка отримує 100 тисяч на місяць, просто виконувала свою роботу», – звернувся Гройсман до голови НАЗК. Міністр юстиції Павло Петренко, в свою чергу, почав говорити про необхідність зміни до законодавства, аби у НАЗК не було колегіальності. А глава МВС Арсен Аваков взагалі назвав заяви Корчак політиканством.
За перепалкою міністрів з головою НАЗК було цікаво спостерігати, адже минулого року Корчак приписували наближеність до Арсенія Яценюка. Зокрема, виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин у грудні 2015 року заявляв: «Представники влади протягнули до НАЗК непрямого підлеглого Арсенія Яценюка – заступника голови Нацдержслужби Олександра Скопича, та екс-викладачку прем’єра (тоді прем’єром ще був Яценюк – ред.) – Наталію Корчак». Однак на засіданні уряду 29 березня цього року Корчак жалілася на нападки саме «Народного фронту»: «Закиди Народного фронту про те, що неможна подати декларації, слід продовжити строк… Все було б добре, якби не було політичної складової. У мене враження, що цей реєстр є замовленим, він не повинен функціонувати. Як і не повинно функціонувати НАЗК як орган, який має реальні результати». Виходить, що антикорупціонери, які рік тому кричали про те, що в керівництві НАЗК «всі проплачені», просто сіли в калюжу. Адже важко уявити, щоб протеже привселюдно обурювався на своє начальство.
Терпіти не можна, звільнити – теж
Як би там не було, але добровільно йти у відставку Наталія Корчак вже відмовилася. Більше того, у Мін’юсті визнали, що не можуть її звільнити, оскільки НАЗК є незалежним органом.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про запобігання корупції», повноваження члена Національного агентства припиняються Кабміном достроково у наступних випадках:
1) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;
2) досягнення шістдесяти п’яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
6) припинення ним громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;
7) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням, відставки;
8) відмови від прийняття присяги державного службовця;
9) смерті;
10) набрання законної сили рішенням суду, яким встановлено систематичне порушення вимог цього Закону, якщо відповідні порушення не містять ознак злочину.
Найбільш перспективними з цього списку є пукти 5 та 10. Більше того, «правильне» рішення суду можна забезпечити без проблем, враховуючи корупційну складову судової системи України. Питання тільки у тому, чи буде на це політична воля верхівки влади?
Однозначно дати відповідь тут важко: поки що складається враження, що пані Корчак влаштовує багатьох, адже фактично за рік її роботи не було проведено жодної перевірки декларацій, в яких аж занадто багато готівки, предметів розкоші та майна.
22 березня, через рік після початку роботу, НАЗК заявило про наміри провести перевірки декларацій 11 осіб: «Уповноважені особи НАЗК перевірять декларації 7 народних депутатів України, прокурора Київської прокуратури, військового прокурора сил АТО, колишнього судді та співробітника Державної служби з надзвичайних ситуацій». При цьому НАЗК повідомило про 20 відмов у проведенні повної перевірки декларацій за зверненнями фізичних, юридичних осіб, ЗМІ та інших джерел про можливе відображення у деклараціях недостовірних відомостей. Які декларації відмовилося перевіряти агентство, залишається загадкою, як і те, яким чином його співробітники будуть перевіряти згадані звітності. Навряд чи готівку, якої вистачило б на транш МВФ, будуть рахувати вручну. І поки НАЗК рапортує про можливість перевірки 11(!!!) декларацій, після першої хвилі декларування у системі їх більше 100 000 (!!!!), а скоро підтягнуться ще й нові.
Хто написав «кривий» сайт е-декларацій?
Але повернемося до постійно «лежачого» Реєстру електронних декларацій. За останні тижні тільки ледачий депутат не написав про те, що не спить ночами у спробах нарешті заповнити злощасну декларацію.
З сайтом, на якому заповнюються декларації, відбувається повне дежа вю. Минулого року було фактично теж саме: суб’єкти декларування жалілися на те, що програма написана «криворукими студентами», що більше 10 осіб на сайті «кладуть» його, що електронні ключі роздаються направо і наліво. Чого тільки варта кумедна історія, коли депутати Антон Геращенко та Іван Вінник розповідали про злам системи і запуск «липової» декларації заступника голови НАЗК Руслана Рябошапки. Як бачимо, з минулого року мало що змінилося.
Між тим, компанію, яка розробляла програмне забезпечення для заповнення декларації, обирали за підтримки міжнародної програми розвитку ООН в Україні. Гроші на це виділяв уряд Данії. Інформаційну розкрутку надали численні борці з корупцією в Україні. В результаті конкурсу, в якому брали участь 10 учасників, виграла така собі ТОВ «Міранда».
За даними онлайн-сервісу YouControl, ТОВ «Міранда» розташоване у місті Миронівка Київської області. Компанія має податковий борг та вже 28 судових справ. Важко повірити у те, що в конкурсі на таку важливу річ, як розробка програмного забезпечення для електронного декларування, від впровадження якого залежить в тому числі і такий бажаний для України безвізовий режим з ЄС, виграла компанія без імені і з сумнівною податковою історією. Але в реальності так і сталося.
В мережі навіть виникли жарти з приводу того, що насправді софт для е-декларацій розробляли «студенти за ніч», а датський грант просто «розпиляли».
Про голову правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна дописувачі згадують недарма. Справа в тім, що реєстр електронних декларацій розроблювався за фінансової та адміністративної підтримки Програми розвитку ООН. Керівником проекту «Прозорість та доброчесність публічного сектору» цієї програми є такий собі Іван Пресняков, який раніше був експертом Центру протидії корупції. Погугліть, довести це можна в один клік. Фактично виходить так, що запуском е-декларацій керувала людина, наближена до пана Шабуніна. Саме тому цей знаний борець з корупцією ніколи не критикував «лажову» роботу ТОВ «Міранда», проте часто негативно висловлювався проти Держспецзв’язку та керівництва НАЗК.
Однак і тут все не так просто. У керівництві НАЗК є людина, за яку активно «топили» борці з корупцією – це Руслан Радецький. Більше того, у громадській раді при агентстві є їхній близький товариш, з яким Шабунін нещодавно ходив на зустріч з Президентом щодо змін в антикорупційне законодавство – Віктор Таран з Центру політичних студій та аналітики «ЕЙДОС». Тобто і вони себе не виправдали? Їх також у відставку?
На сьогодні можна констатувати, що у впровадженні та функціонуванні системи електронних декларацій є проблеми по всім фронтам. З однієї сторони, програмне забезпечення повністю непрацездатне. З іншої – поки вся країна жахнулася тим багатствам, які задекларували наші можновладці, робота НАЗК звелася виключно до перекладання папірців. І це за зарплату у 100 000 грн. на місяць. Ніхто не займається перевіркою походження задекларованих мільйонів, ніхто навіть не намагається створювати видимість роботи. Виглядає це, виключно, як легалізація награбованого. І друга хвиля декларування навряд чи це змінить.
Яким може бути вихід із ситуації? Досить логічне рішення пропонує Мін’юст. Павло Петренко ініціює проведення аудиту роботи НАЗК: «Що стосується сьогоднішньої ситуації, ми пропонуємо, щоб після 1 квітня було проведено незалежний аудит роботи НАЗК попереднього складу, який працює нині, і незалежний технічний аудит, для того, щоб уже цього року всі ті недоліки, які були допущені НАЗК, усунути».
От тільки виникає питання, а хто буде проводити цей «незалежний аудит»? Якщо такі ж аудитори, яких пропонують у ревізори роботи НАБУ, то покращення годі чекати. Скоріше Україна може вляпатися в черговий скандал, з якого буде сміятися весь світ. І не дай Боже датський уряд вирішить поцікавитися, а на що ж пішов їхній грант, який виділявся на запуск е-декларацій та мав стати рішучим кроком на шляху боротьби з корупцією.
Анна Межова
