«З хворої голови на здорову»: як Шабунін і Ко вигадали «іноземних агентів»

 

3 листопада до порядку денного засідання Верховної Ради був внесений законопроект №5318 авторства Юрія Дерев’янка, який стосується розширення списку суб’єктів подання електронних декларацій. В лавах борців з корупцією його вже встигли охрестити законом про «іноземних агентів», за прикладом того, який є в Росії. Проте у тексті законопроекту Дерев’янка немає такого визначення як «іноземні агенти», та й зміст його дуже відрізняється від того, який закладено у російському законі.

У пояснювальній записці до законопроекту №5318 його метою визначено «забезпечення більшої прозорості у діяльності суб’єктів, причетних до здійснення заходів запобігання і протидії корупції, а також усунення суперечливого регулювання та прогалин у законодавчих актах, що визначають застосування антикорупційних механізмів». Зокрема, Юрій Дерев’янко пропонує розширити коло тих, кому необхідно заповнювати електронні декларації. Серед них члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, членів Національного агентства з питань запобігання корупції, Рахункової палати, представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, керівників постійно діючих статутних органів політичних партій. а також фізичних осіб, які отримують кошти чи майно від іноземних організації на боротьбу з корупцією в Україні. Власне останній пункт викликав найбільш жваве обговорення.

Першими, хто заявив про те, що законопроект Дерев’янка є калькою з російського закону про іноземних агентів, були Віталій Шабунін з Центру протидії корупції та Ярослав Юрчишин з Transparency International Україна.

Саме ці дві організації називають себе найбільшими борцями з корупцією в Україні та діють в основному за рахунок іноземних коштів. Щоправда їхні доводи та аргументи «проти» є відвертою маніпуляцією та підміною понять.

Ось читаємо реакцію Ярослава Юрчишина:

Йому вторить його товариш Віталій Шабунін, який просто репостить думки Юрчишина, не пояснюючи, в чому він особисто бачить загрози від законопроекту №5318.

В коментарях обох антикорупціонерів є спільна думка – цей законопроект вводить в Україні поняття «іноземний агент», за допомогою чого начебто буде здійснюватися тиск на громадські організації. Одразу зазначимо, що це відверта брехня.

У пояснювальній записці до законопроекту Дерев’янка немає жодного натяку на поняття «іноземний агент». Більше того, порівняння його з російським законом щодо діяльності некомерційних організації є суцільною нісенітницею. Аби наочно це довести, процитуємо російське законодавство: «Федеральный закон РФ «О внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации в части регулирования деятельности некоммерческих организаций, выполняющих функции иностранного агента» направлен на урегулирование деятельности некоммерческих организаций (НКО), получающих денежные средства и иное имущество от иностранных источников и участвующих в политической деятельности. Финансируемые из-за рубежа политические некоммерческие организации должны самостоятельно регистрироваться в Минюсте в качестве «иностранных агентов». Тобто іноземними агентами в Росіє є ті організації, що фінансуються з-за кордону та займаються політичною діяльністю. Законопроектом №5318 Юрія Дерев’янка пропонується зобов’язати антикорупційні організації, що мають іноземне фінансування, заповнювати електронні декларації. Відчуваєте різницю? Нашим борцям з корупцією просто пропонують заповнювати електронні декларації, не навішуючи на них жодних ярликів. Тоді ж як у Росії виключно ті організації, що займаються політикою за закордонні гроші, називаються «іноземними агентами». Чи Шабунін та Юрчишин вважають, що вони займаються політичною діяльністю?

В Україні майже всі антикорупційні проекти існують за рахунок міжнародних грантів та фінансуються з-за кордону. На сьогодні вони звітують про використані кошті виключно перед спонсорами. Щоправда, Центр протидії корупції Шабуніна у себе на сайті таки вивісив дані про фінансування, які між тим розходяться з реальними цифрами. Про це можете почитати тут.

Оскільки боротьба з корупцією в Україні є достатньо прибутковою, подивіться хоча б на нинішнього депутата Сергія Лещенка, який за десяток років антикорупційної роботи зміг назбирати кошти на розкішну квартиру у центрі Києва, то відповідно було б непогано, якби ці організації звітували і перед суспільством за свою діяльність. Принаймні це б показало, наскільки вони прозорі.

Віталій Шабунін апелює до того, що мовляв особисто заповнив електронну декларацію з власної волі ще до офіційного запуску системи. Однак, він, як знаний маніпулятор, хизується цим дарма. Адже у ній не вказані ані готівкові кошти, ані кредити, на які він зараз будує собі будинок на Осокорках. Отож його декларація – це просто декілька сторінок нічого не вартої інформації. Для тих, кому цікаво переглянути декларацію, подану Шабуніним, додаємо посилання

До критики законопроекту №5318 підключився також і особистий ворог Дерев’янка, нардеп та голова Люстраційного комітету Єгор Соболєв.

До кінця не розбираючись з тим, кого ж пан Дерев’янко хоче зобов’язати заповнювати декларації, Соболєв почав висловлювати емоції: «це перекладання з хворої голови на здорову», «це дрібна помста» тощо. Однак, його реакція у даному контексті дивує найменше, адже свого часу вони з паном Дерев’янком не поділили партію «Воля».

Для тих, хто все ж таки прочитав законопроект №5318, зрозуміло, що єдиною причиною, чому він викликав таку критику, є зобов’язання звітувати про фінансування антикорупційні організації. Між тим великим плюсом даного проекту рішення є те, що з його прийняттям електронні декларації повинні будуть також подавати члени НКРЕКП, НАЗК, Рахункової палати та керівники статутних органів політичних партій. І це логічно, адже вказані органи оперують в тому числі і бюджетними коштами, включаючи політичні партії, які віднедавна будуть отримувати гроші від держави на свою діяльність.

Ескперти, які не входять в пул фанатів Шабуніна, теж не побачили нічого поганого в законопроекті. Вони пропонують тільки незначні правки, які можна внести у другому читанні. Зокрема, Олеся Яхно-Белковська вважає, що антикорупціонерів потрібно не змушувати законом заповнювати декларації, а вони це повинні робити з власної ініціативи, щоб не було сумнівів у їхній порядності. «На мой взгляд, думаю, реально нужно только одно изменение – не обязанность, а право для остальных категорий, кроме тех, кто подпадает под обязательное декларирование, добровольно подавать э-декларацию. По большему счету, главная функция э-декларирования – сделать власть прозрачной и открытой для общества», – додає експерт.

Між тим, загострення пристрастей призвело того, що Юрій Дерев’янко з трибуни Верховної Ради попросив перенести розгляд його законопроекту для обговорення з громадськими організаціями: «Я пропоную і дуже вас прошу, щоб ми сьогодні перенесли розгляд законопроекту 5318, це щодо розширення кола осіб, яких стосується електронне декларування, для того, щоб ми могли використати цей час, щоб ретельно обговорити все із нашими громадськими організаціями і виправити всі необхідні речі, які можуть використовуватися як спекуляція, підкреслюю, стосовно хорошої ідеї, але як спекуляція і зняти повністю всі ці питання, щоб ми могли на наступний парламентський тиждень ретельно це розглянути і проголосувати цей важливий для України законопроект».

Перенесення розгляду законопроекту аж ніяк не можна вважати виграшем Шабуніна і Ко. Скоріше можна привітати Юрія Дерев’янка, за допомогою ініціативи якого вся країна побачила істинне обличчя антикорупційної братії. Ну не хочуть «хлопці-грантоїди» показувати доходи, бояться за іміджеві втрати. Адже в них є такі приклади, як нардепи Сергій Лещенко з його квартирою за 7,5 мільйонів та тисячами доларів заощаджень, або ж Ганна Гопко з її 10 квартирами. Навряд чи Шабунін з його гіпер-емоційністю витримав би такої ганьби. Окрім освоювання мільйонів іноземних грошей він та члени його угрупування займатися нічим іншим не вміють, а отже, втративши довіру грантодавців, вони можуть залишити свої теплі крісла в офісі у найдорожчому районі Києва.

Активні користувачі «Фейсбуку», судячи з їхніх коментарів, вже зрозуміли причини хейту антикорупційонерів. Пропонуємо вам насолодитися деякими з них, аби зрозуміти, на чиєму боці правда.

 

Анна Межова