Як в США: під Києвом побудують військове кладовищеСюжет

Україна використала Арлінгтонський цвинтар у США як зразок для створення Національного військового меморіалу.

Минулого тижня Кабінет міністрів ухвалив рішення щодо Національного військового меморіального кладовища України. Комплекс вирішили побудувати на двох ділянках у Гатному Фастівського району Київської області. Що відомо про проєкт і кого ховатимуть на цьому цвинтарі читайте в сюжеті.

У межах Києва чи за містом

Болісну тему для українців – вшанування героїв за рік перетворили у справжній скандал. Тему створення меморіального кладовища розпочали активно обговорювати восени 2022 року. Проте головним питанням стало місце розташування комплексу. Різні локації відкидались одна за одною: одних не влаштовувало розташування, інших – ландшафт. До теми також підключились екоактивісти, які почали організовувати акції протесту.

Спочатку, на виконання доручення Кабміну, восени 2022 року Київрада розпочала розробляти план зведення кладовища на території урочища Лиса гора. Столичні активісти та екологи були проти розташування там меморіалу. Восени того ж року на сайті Київради вони зареєстрували відповідну петицію, яку столичні чиновники не підтримали.

У січні прем’єр-міністр Денис Шмигаль все ж таки доручив знайти нове місце для створення в Києві Національного військового кладовища замість Лисої гори.

В результаті навесні 2023-го було ухвалене рішення будувати Національне військове меморіальне кладовище в межах столиці у Биківні. Як відомо, тут вже розташований Національний історико-меморіальний заповідник Биківнянські могили – місце, де поховані тисячі жертв, репресованих комуністичним режимом. Тому адміністрація заповідника звернулась до Київської міської ради, яка вже відвела ділянку в 8 гектарів комунального лісу на Броварському проспекті, з проханням не зводити тут меморіал. Як пояснили історики, частина території Биківнянського лісу, яку виділили чиновники, досі повністю не досліджена і може містити ще не виявлені поховання.

У серпні 2023 року уряд знову став шукати місце для будівництва Національного військового меморіального кладовища і минулого тижня, 15 березня, нарешті ухвалив локацію – селище Гатне Фастівського району Київської області. Очікується, що до 30 липня 2025 року цвинтар мають побудувати.

Вісім черг будівництва

Раніше в уряді анонсували, що за основу меморіалу буде взято Арлінгтонський національний цвинтар в США. Як додає заступник директора державної установи Національне військове меморіальне кладовище Ярослав Старущенко, на сьогодні вже розроблений ескізний проєкт. За його словами, першою чергою визначено будівництво місць традиційних поховань і колумбарної стіни, для поховання урн з прахом загиблих.

“Також уже визначено місця, де буде відкрита автостоянка, споруди інженерного забезпечення. Тобто та мінімально необхідна інфраструктура, яка дасть можливість розпочати поховання. І паралельно з цим буде проводитись будівництво подальших черг – їх передбачено вісім – знову з місцями для традиційних і колумбарних поховань”, – розповів Старущенко для Укрінформа.

Він також обіцяє, що вже цього року мають відкрити першу чергу і почати поховання.

Від солдата до генерала

На Національному військовому меморіальному кладовищі будуть мати право на поховання військовослужбовці, які захищали Україну, а також ветерани війни. Повний перелік осіб визначений Законом Про поховання та похоронну справу. Зокрема, серед них:

• військовослужбовці: які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, повні кавалери ордену Богдана Хмельницького, ордену За мужність, ордену княгині Ольги, які, брали участь в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, Герої України, яким з 2014 року вручили орден Золота Зірка;
• ветерани війни: учасники бойових дій: АТО, ООС, повномасштабне вторгнення Росії;
• особи з інвалідністю внаслідок війни: АТО, ООС, повномасштабне вторгнення Росії.

Ще на цьому кладовищі можна буде перепоховати видатних борців за незалежність України у XX столітті. А також особи, що мають право бути похованими на НВМК, урна з прахом яких похована в колумбарній ніші на інших кладовищах, можуть бути перепоховані в колумбарії на Національному військовому меморіальному кладовищі в затвердженому порядку.

Без примусової ексгумації

Загалом, в українському законодавстві є поняття – виконання волевиявлення померлого. Якщо військовослужбовець, який до своєї загибелі оприлюднив певні бажання щодо поховання на тому чи іншому кладовищі, воно має бути виконано однозначно, пояснив Ярослав Старущенко.

Якщо таких волевиявлень немає, то похорон здійснюється близькими родичами за їхнім рішенням: чи це буде Національне військове меморіальне кладовище, чи – цвинтар  в населеному пункті, де герой народився, виріс.

“Якщо ми будемо виявляти безіменні поховання, їхня доля буде визначена військовою частиною або ТЦК. Ми не збираємось переносити останки, в цьому разі це законом не передбачено. Воїни, герої, померлі, загиблі до будівництва Національного військового меморіального кладовища, залишаються поховані на тих кладовищах, де вони є. Виняток, це Герої України, які з 2014 року були нагороджені орденом Золота зірка”, – додав Старущенко.

Зараз адміністрація меморіалу розглядає два типові проєкти пам’ятників на могилах і план будівництва музею. Також, очікується, що утримання кладовища і всіх могил буде винятково за рахунок держави, без необхідності залучати родичів загиблих доглядати за могилою.

Ще не закрите питання, яке мають обговорити з представниками релігійних громад – наприклад, мусульмани не можуть бути поховані поряд із християнами.
 

Новини від 1News в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/ua_1news та WhatsApp