Венозний тромбоз: причини, симптоми та принципи лікування

Венозний тромбоз – патологічний процес, який характеризується утворенням щільних згустків крові в судинах. Вони ускладнюють або зовсім перешкоджають нормальному кровотоку, що призводить до порушення живлення органів, некрозу тканин і навіть летального результату.

Курс лікування при венозному тромбозі спрямований на розрідження згустків крові та зменшення можливості рецидиву. З цією метою лікар призначає антикоагулянти, серед яких – Гепарин. При місцевому застосуванні гель чинить протизапальну, протинабрякову та антитромботичну дії.

Причини захворювання

Тромби утворюються на тлі таких причин:

• генетична схильність до судинних захворювань;
• тривалий прийом гормональних контрацептивів;
• перенесені травми та операції;
• підвищене згортання крові;
• застій крові при тривалому сидячому або стоячому положенні тіла.

До групи ризику щодо венозного тромбозу входять вагітні жінки, люди з варикозом, ожирінням, шкідливими звичками, а також пацієнти похилого віку.

Симптоматика

Для захворювання характерні такі клінічні ознаки:

• набряк і важкість у ногах;
• підвищена стомлюваність;
• ущільнення вен на ураженій нозі;
• гострий пекучий біль у литковому м’язі;
• різке підвищення температури тіла;
• зміна кольору шкірних покривів;
• больові відчуття під час торкання вен, їх набрякання і затвердіння.

Найчастіше тромби з’являються в ділянці стегна або гомілки. У рідкісних випадках вони зачіпають нижню порожнисту вену, малий таз.

Діагностика захворювання

Для постановки діагнозу флеболог спершу оглядає уражену ногу, оцінює набряк і болючість, збирає анамнез. До основних лабораторно-інструментальних методів діагностики належать:

• дуплексне сканування вен;
• контрастна венографія;
• аналіз крові на згортання;
• тромбоеластографія;
• МРТ-ангіографія.

Вивчити функції підшкірних вен лікарю допомагають функціональні проби. Вони показують, як венозна система реагує на навантаження.

Принципи лікування

Залежно від ступеня тяжкості венозного тромбозу можливе медикаментозне та хірургічне лікування. Консервативна терапія включає застосування антикоагулянтів і тромболітиків. Також під час лікування важливо дотримуватися дієти. Під забороною солоні та гострі страви, смажена і копчена їжа, кава.

Оперативне втручання проводиться в тому разі, якщо у пацієнта є високий ризик відриву тромбу. До хірургічних методів лікування належать:

• радикальна тромбектомія;
• встановлення кава-фільтра;
• кросектомія;
• операція Троянова-Тренделенбурга;
• регіонарний тромболізис.

Після оперативного втручання пацієнту показані помірні фізичні навантаження та еластична компресія. Протягом місяця заборонено відвідувати басейни, сауни, лазні та солярії, купатися у відкритих водоймах. Рекомендується менше вживати сіль і відмовитися від шкідливих звичок.