⚡️ Мені пощастило більше за інших: обгоріли тільки рука і пів обличчя ― розвідник …
⚡️ Мені пощастило більше за інших: обгоріли тільки рука і пів обличчя ― розвідник Роберт
???? 24-річний розвідник 128 окремої гірсько-штурмової бригади Роберт чверть свого життя захищає Україну на війні. Про бойовий шлях та нове амплуа, яке він освоює після поранення, військовослужбовець розповів в інтерв’ю АрміяInform.
«У дворі будинку [після ворожого обстрілу] почалася сильна пожежа. Щоб не задихнутися від диму та не бути похованим живцем у підвалі, нам із хлопцями довелося прориватися прямо крізь стіну вогню. Я, коли підбіг до машини, яка нас забирала, не міг відчинити двері, тож відірвав ручку, під адреналіном ще був. Мені «пощастило» найбільше за інших: обгоріли тільки рука та пів обличчя», ― описує Роберт своє поранення, якого зазнав на околицях Бахмута у вересні 2022.
✔️ До того, як стати розвідником, Роберт служив у бригаді стрільцем та навідником БМП. Велику війну зустрів на Сході України. Там же почав керувати безпілотником та передавати координати ворожих цілей для артилерії.
«Тоді в нас ще не було ні старлінків, ні «Кропиви», ні зв’язку нормального. Де були висоти, «злітав», телефонував командиру, передавав координати, згортався і біг на іншу точку працювати. За два тижні з піхоти мене забрали в розвідку», ― розповів військовослужбовець.
⚔️ Один з найпам’ятніших епізодів бойового шляху Роберта ― день знищення великої кількості ворожої техніки та особового складу.
«На Донеччині коригував наші «Урагани» по одному з угруповань ворога, що мало десь 30 одиниць легкоброньованої техніки. Тоді евакуюватися вдалось близько 10 машинам окупантів, але дві вже під час втечі задимілися, ще одна лишилася посеред поля. Друга ДРГ противника була трохи «жорсткіша», там уже здебільшого були танки. Бачив, що не один я по ній здійснював коригування вогню. Ми відпрацювали дуже ефективно, знищили купу цілей ворога: танки, міномети, арту. Але окупанти, як дурні, лізли й лізли», ― розказав Роберт.
☑️ Також він пригадав, як став свідком одного з воєнних злочинів росіян: цивільні українці готувались до евакуації з Волновахи і передмість, а тим часом московські терористичні війська проводили розвідку з дрона і заряджали гармати.
«Окупанти бачили, що по вулицях йдуть люди. А коли в центрі міста вже зібралось багатенько мешканців, ці нелюди почали артобстріл… Просто все рівняли із землею. Там діти були, старенькі люди, молодь… Коли я побачив наслідки обстрілів, вирішив, що артилеристів у полон я б не брав», ― розказав розвідник.
???? Зайцеве, Волноваха, Білогорівка, Бахмут ― про ці та інші пройдені гарячі точки, де були біль та кров від ворожих обстрілів та ейфорія виграних битв, Роберт пише нотатки і має намір видати книгу.
???? Зараз, після важкого поранення та реабілітації, воїн освоює новий для себе фах фотографа: фіксує епізоди бойового шляху рідної 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ.
Telegraph
Мені пощастило більше за інших: обгоріли тільки рука і пів обличчя
